До лікаря - інфекціоніста на прийом прийшов хворий з скаргами на лихоманку, що триває три дні, загальну слабкість, безсоння, погіршення апетиту. Лікар запідозрив черевний тиф. Який метод лабораторної діагностики найбільш доцільно призначити для підтвердження діагнозу?

Чому це правильна відповідь

Salmonella Typhi є грамнегативною паличкоподібною бактерією з родини Enterobacteriaceae, рухомою завдяки перитрихіальним джгутикам, факультативно анаеробною, безспоровою, з вираженою капсулою (Vi-антиген). Основними факторами патогенності є ендотоксин, Vi-антиген, який перешкоджає фагоцитозу, адгезини та здатність до внутрішньоклітинного виживання в макрофагах. Збудник проникає через ротовий шлях з їжею чи водою, проходить бар'єр шлунка, адгезується в тонкій кишці, проникає через М-клітини пейєрових бляшок, захоплюється макрофагами і поширюється лімфогематогенним шляхом до ретикуло-ендотеліальної системи, викликаючи бактеріємію. Патогенез черевного тифу характеризується тривалою бактеріємією, особливо в перші дні захворювання, коли клінічні прояви тільки починаються: лихоманка, слабкість, безсоння, анорексія. У цей період збудник циркулює в крові у великій кількості, тому виділення гемокультури є найбільш чутливим і специфічним методом підтвердження діагнозу саме на ранній стадії. Посів крові на поживні середовища з жовчю дозволяє отримати ріст Salmonella Typhi, подальша ідентифікація проводиться за біохімічними та серологічними властивостями. Диференціювати від інших ентеробактерій допомагає відсутність ферментації лактози, утворення сірководню та позитивна реакція з специфічними сироватками O9, Hd, Vi. З часом бактеріємія зменшується, а збудник накопичується в жовчі та виділяється з фекаліями, тому на пізніших етапах копрокультура стає інформативнішою, але на початку захворювання, коли є лише продромальні симптоми, саме гемокультура забезпечує максимальну ймовірність виділення збудника. Післяінфекційний імунітет переважно гуморальний з утворенням антитіл до O-, Vi- та H-антигенів, але нестерильний, можливі рецидиви та носійство. Профілактика включає вакцинацію інактивованою або пероральною живою вакциною, а також санітарно-гігієнічні заходи. Саме виділення гемокультури є правильним, оскільки ключовою ознакою в задачі є триденна лихоманка з загальними симптомами без локальних проявів, що відповідає фазі бактеріємії при черевному тифі. Прямий зв'язок: рання бактеріємія → циркуляція Salmonella Typhi в крові → можливість виділення з крові на початку захворювання. Це чітко відрізняє черевний тиф від інших сальмонельозів, де бактеріємія рідкісна і переважає гастроентерит з виділенням збудника з фекалій.