На розтині тіла чоловіка 46-ти років на слизовій оболонці прямої та сигмоподібної кишок виявлено множинні коричнево-зелені нашарування, крововиливи. У просвіті кишки слиз, невелика кількість крові, гістологічно - фібринозний коліт. При бактеріологічному дослідженні вмісту кишки висіяна S.Sonne. Який найбільш вірогідний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Дизентерія є інфекційним захворюванням, спричиненим бактеріями роду Shigella, і характеризується розвитком гострого фібринозного або фібринозно-геморагічного коліту переважно у дистальних відділах товстої кишки, включаючи сигмоподібну та пряму кишку. Патологічний процес належить до ексудативного запалення з некротичними змінами поверхневого епітелію та утворенням фібринозних нашарувань, які з часом можуть набувати буро-зеленуватого забарвлення через домішки гемоглобіну, детриту та мікроорганізмів. Макроскопічно дизентерія проявляється множинними фібринозними плівками, що вкривають слизову оболонку товстої кишки, крововиливами та ділянками поверхневого некрозу. Ексудат містить фібрин, дегереративно змінені лейкоцити, еритроцити і слиз, що надає вмісту кишки характерного вигляду з домішкою невеликої кількості крові. Це поєднання відображає інтенсивну запальну реакцію та ушкодження мікроциркуляторного русла внаслідок токсичного впливу збудника. Мікроскопічно ураження проявляється поверхневим некрозом слизової з утворенням виразок, фібринозних нашарувань і масивною нейтрофільною інфільтрацією, що часто супроводжується ексудацією слизу. Характерною особливістю є локалізація ураження саме в дистальних відділах товстої кишки, що відрізняє дизентерію від інших інфекційних колітів. Наявність фібрину в ексудаті підтверджує діагноз фібринозного коліту, типового для Shigella dysenteriae та Shigella sonnei. Етіологічно процес зумовлений інвазивністю шігел, які проникають в ентероцити, викликають їх загибель та вивільнення цитокінів, що запускає інтенсивну запальну реакцію. Цитотоксини ушкоджують ендотелій судин, сприяючи крововиливам та утворенню некротичних плівок. Запалення обмежене слизовою оболонкою, але при тяжких формах можливі пролонговані виразкові зміни та інтоксикація, що в окремих випадках призводить до летального наслідку. Критично для встановлення правильного діагнозу є поєднання локалізації ураження, характеру ексудату, гематичних домішок та бактеріологічного підтвердження Shigella sonnei, що однозначно вказує на дизентерію. Інші інфекції мають інші морфологічні та етіологічні ознаки, тому не відповідають опису.