Хворий на цукровий діабет вранці натщесерце отримав призначену дозу інсуліну пролонгованої дії. Пропустив черговий прийом їжі і незабаром відчув ознаки гіпоглікемії. Застосування глюкози стан НЕ полегшило. Який препарат необхідно ввести для купірування даного стану?

Чому це правильна відповідь

Адреналін є неселективним агоністом α- і β-адренорецепторів, при внутрішньом’язовому або підшкірному введенні швидко активує β2-адренорецептори скелетних м’язів і печінки, що через Gs-білок стимулює аденілатциклазу, підвищує рівень цАМФ і активує фосфорилазу, запускаючи глікогеноліз та глюконеогенез із вивільненням значної кількості глюкози в кров протягом декількох хвилин. Одночасно стимуляція α1- і α2-рецепторів зменшує секрецію інсуліну та підвищує секрецію глюкагону, що додатково посилює гіперглікемічний ефект. У ситуації важкої гіпоглікемії, коли пероральна або внутрішньовенна глюкоза неефективна (наприклад, через блювання, порушення свідомості або виснаження печінкових запасів глікогену), адреналін залишається єдиним препаратом, здатним швидко мобілізувати ендогенну глюкозу незалежно від зовнішнього введення вуглеводів. Фармакокінетично адреналін при парентеральному введенні має миттєвий початок дії (30–90 секунд при підшкірному чи внутрішньом’язовому введенні), коротку тривалість (5–10 хвилин), швидко інактивується МОНО та КАТ, що дозволяє точно контролювати ефект і уникнути тривалої тахікардії чи гіпертензії. У хворих на цукровий діабет, які отримують інсулін пролонгованої дії, важка гіпоглікемія часто супроводжується виснаженням глікогенових депо в печінці та пригніченням контррегуляторної секреції глюкагону через залишкову дію інсуліну, тому введення глюкагону може бути недостатньо ефективним, тоді як адреналін діє безпосередньо через адренорецептори і не залежить від запасів глікогену чи секреції глюкагону. Саме ця здатність швидко підвищувати рівень глюкози крові навіть при виснажених запасах глікогену та пригніченій ендогенній контррегуляції робить адреналін препаратом вибору в резистентних до глюкози випадках гіпоглікемії в умовах дії пролонгованого інсуліну. Клінічно адреналін у дозі 0,3–0,5 мл 0,1% розчину підшкірно або внутрішньом’язово є стандартним засобом купірування важкої гіпоглікемії, коли хворий не може приймати вуглеводи внутрішньо і внутрішньовенне введення глюкози технічно неможливе або неефективне. Глюкокортикоїди (преднізолон, гідрокортизон, тріамцинолон) підвищують глюкозу крові лише через 4–6 годин за рахунок індукції глюконеогенезу, але не здатні швидко усунути гостру гіпоглікемію; норадреналін практично не впливає на β2-рецептори і не викликає значного глікогенолізу.