In the morning a man diagnosed with diabetes mellitus received a prescribed dose of long-acting insulin on an empty stomach. He missed his regular meal and soon after that he developed weakness, headache, and vertigo, body tremors, convulsions, feeling of hunger, and signs of hypoglycemia. Glucose administration did not improve the patient’s condition. What medicine should be administered to provide quick relief to the patient?

Чому це правильна відповідь

У пацієнта розвинулася тяжка гіпоглікемія, спричинена введенням пролонгованого інсуліну натще без наступного прийому їжі. Клініка (тремор, слабкість, головний біль, запаморочення, голод, судоми) свідчить про активацію симпато-адреналової системи та виснаження компенсаторних механізмів підтримки рівня глюкози. Пероральний чи внутрішньовенний глюкозний розчин не дав ефекту, ймовірно, через судомний синдром, порушення свідомості або блювання чи неможливість ковтання, тому необхідне негайне фармакологічне підвищення глікемії за рахунок мобілізації внутрішніх резервів глюкози. Адреналін (епінефрин) є найпотужнішим фізіологічним активатором глікогенолізу та глюконеогенезу: через β2-адренорецептори печінки стимулює аденілатциклазу, підвищує цАМФ, активує фосфорилазу глікогену та глюкозо-6-фосфатазу, що призводить до швидкого (протягом 3–5 хв) вивільнення глюкози в кров. Одночасно через α1- та β2-рецептори пригнічує секрецію інсуліну та стимулює секрецію глюкагону, що додатково посилює гіперглікемічний ефект. При тяжкій гіпоглікемії з втратою свідомості чи судомами підшкірне чи внутрішньом’язове введення адреналіну 0,3–0,5 мл 0,1 % розчину є стандартним заходом швидкої допомоги (поряд із внутрішньовенним введенням глюкози) і швидко купірує загрозливі симптоми, поки не буде забезпечений доступ до венозного русла. Глюкокортикостероїди (гідрокортизон, преднізолон, тріамцинолон) також підвищують глікемію, але їх ефект розвивається через години (індукція ферментів глюконеогенезу, катаболізм білків), тому непридатні для невідкладної допомоги при гіпоглікемічній комі. Норадреналін практично не впливає на глікогеноліз у печінці через слабку взаємодію з β2-рецепторами. Саме швидка та потужна гіперглікемічна дія адреналіну робить його препаратом вибору при тяжкій гіпоглікемії, коли пероральна чи навіть внутрішньовенна глюкоза тимчасово недоступні чи неефективні.