У новонародженого фізіологічна жовтяниця. Рівень вільного білірубіну в крові значно перевищує норму. Нестачею якого ферменту це обумовлено?

Чому це правильна відповідь

Фізіологічна жовтяниця новонароджених зумовлена транзиторною незрілістю системи кон’югації білірубіну в гепатоцитах, а саме недостатньою активністю УДФ-глюкуронілтрансферази-1А1 (UGT1A1), яка каталізує перенесення глюкуронової кислоти з УДФ-глюкуронату на гідроксильну групу пропіонатних залишків білірубіну-IXα з утворенням моно- та диглюкуронідів білірубіну. Реакція відбувається в цистернах ендоплазматичного ретикулму гепатоцитів і є єдиним фізіологічним шляхом перетворення гідрофобного, токсичного непрямого (вільного) білірубіну в гідрофільний прямий (кон’югований) білірубін, який активно секретується в жовчю через транспортер MRP2. У перші дні життя активність UGT1A1 становить лише 1–2 % від рівня дорослої людини через низьку експресію гена та інгібуючий вплив прогестеронових метаболітів материнського походження, а також через підвищене навантаження непрямим білірубіном внаслідок фізіологічного гемолізу фетальних еритроцитів (коротший період життя ~70 днів) та активності гемоксигенази-1 в селезінці й печінці. В результаті непрямий білірубін накопичується в плазмі (до 100–200 мкмоль/л), легко дифундує через гематоенцефалічний бар’єр у новонароджених (через незрілість бар’єру та конкуренцію з альбуміном), зв’язується з фосфоліпідами мембран нейронів базальних гангліїв і гіпокампу, що може призвести до білірубінової енцефалопатії (керніктерусу при рівні >340–400 мкмоль/л. Регуляція UGT1A1 здійснюється на рівні транскрипції (глюкокортикоїди, фенобарбітал індукують експресію), але у перші 7–10 днів життя ці механізми ще не активовані. Саме дефіцит активності УДФ-глюкуронілтрансферази, а не порушення розпаду гему чи інших ферментів, є ключовою причиною підвищення саме вільного білірубіну і розвитку фізіологічної (а при синдромі Криглера-Найяра — патологічної) некон’югованої гіпербілірубінемії.