У 70-ті роки вчені встановили, що причиною важкої жовтяниці новонароджених є порушення зв’язування білірубіну в гепатоцитах. Яка речовина використовується для утворення кон’югату?

Чому це правильна відповідь

Кон’югація білірубіну в гепатоцитах відбувається виключно з глюкуроновою кислотою за участю мікросомального ферменту УДФ-глюкуронозилтрансферази (UGT1A1), що локалізується в ендоплазматичному ретикулумі. У нормі непрямий (незв’язаний) білірубін, який утворюється при розпаді гему в макрофагах селезінки та печінки, транспортується в кров у комплексі з альбуміном, захоплюється гепатоцитами через OATP-транспортери, а в гладкому ЕР зв’язується з активованою формою глюкуронової кислоти – УДФ-глюкуроновою кислотою (УДФГА). УДФГА синтезується з УДФ-глюкози ферментом УДФ-глюкозодегідрогеназою за участю двох молекул НАД⁺. Реакція кон’югації проходить у два етапи: спочатку утворюється білірубін-моноглюкуронід (на пропіоновій кислоті С-8), потім білірубін-диглюкуронід (С-8 і С-12), що робить молекулу водорозчинною і дозволяє активно секретувати її в жовч через MRP2-транспортер на каналікулярній мембрані гепатоцита. При порушенні активності UGT1A1 (синдром Жильбера, Криглера-Найяра I і II типу) кон’югація різко знижується або відсутня, непрямий білірубін накопичується в крові, викликаючи тяжку некон’юговану гіпербілірубінемію і жовтяницю новонароджених. Інші кислоти (піровиноградна, молочна, сірчана) не беруть участі в кон’югації білірубіну в гепатоцитах, а сечова кислота є кінцевим продуктом пуринового обміну. Таким чином, саме глюкуронова кислота у вигляді УДФГА є єдиною речовиною, яка використовується для утворення водорозчинного кон’югату білірубін-глюкуроніду, порушення чого призводить до клінічно значущої жовтяниці.