Під час розтину трупа чоловіка 60-ти років у міокарді передньої стінки лівого шлуночка виявлене сіре неправильної форми щільне вогнище 5х4 см з чіткими межами, волокнистої структури. Який діагноз найбільш вірогідний?

Чому це правильна відповідь

Післяінфарктний міокардіосклероз є наслідком перенесеного інфаркту міокарда з некрозом кардіоміоцитів, який заміщується сполучною тканиною. Це є хронічний необоротний морфологічний процес, що розвивається після завершення гострої фази ішемічного ушкодження серцевого м’яза. Сполучна тканина, яка формується на місці некрозу, має щільну волокнисту структуру і чітко відмежовується від збереженого міокарда, що пояснює чіткі межі вогнища та його щільність при пальпації. Макроскопічно післяінфарктний рубець виглядає як сіре, щільне, іноді білувате вогнище, з нерівною або волокнистою поверхнею, яке різко контрастує із червонувато-коричневою тканиною міокарда. Його розміри залежать від площі первинного некрозу. У даному випадку вказується вогнище 5х4 см, що відповідає великому трансмуральному інфаркту лівого шлуночка, який є найбільш типовою локалізацією. Вогнище має неправильну форму, але чіткі межі, що характерно для завершеного рубцювання. Мікроскопічно вогнище складається з щільної колагенової сполучної тканини з поодинокими фібробластами та значною кількістю колагенових волокон, а також з редукованою кількістю судин. Кардіоміоцити в зоні ураження відсутні, а на периферії можуть визначатися ознаки компенсаторної гіпертрофії. Ці зміни призводять до зниження скоротливої здатності сегмента стінки шлуночка, що може сприяти розвитку хронічної серцевої недостатності, аритмій та аневризми серця. Патогенетично процес є результатом репаративного запалення після некрозу, в якому активуються фібробласти і синтезується колаген. Деструкція м’язових волокон і їх заміщення фіброзною тканиною є незворотним, що визначає довічний характер змін. У більшості випадків рубець формується протягом 6–8 тижнів після інфаркту. Саме опис макроскопічних ознак — велике, щільне, сіре, чітко відмежоване волокнисте вогнище неправильних обрисів у міокарді — є характерним лише для післяінфарктного міокардіосклерозу, а не для інших варіантів, які мали б іншу макро- та мікроскопічну характеристику.