Під час дослідження коронарних артерій виявлені атеросклеротичні бляшки з кальцинозом, що закривають просвіт судин на 1/3. У м’язі дрібні множинні білуваті прошарки сполучної тканини. Як називається процес, виявлений у міокарді?

Чому це правильна відповідь

Дифузний кардіосклероз є хронічним процесом, що характеризується рівномірним розростанням сполучної тканини в міокарді на тлі тривалого порушення коронарного кровопостачання. При цьому відбувається заміщення окремих груп кардіоміоцитів сполучною тканиною без формування великих локальних рубців. Макроскопічно серцевий м’яз набуває строкатого вигляду внаслідок чергування м’язових волокон і прошарків сполучної тканини, що дає злегка білуватий відтінок на фоні кардіоміоцитів. Мікроскопічно виявляються дрібні множинні прошарки колагенових волокон, які рівномірно розташовані серед міоцитів. Паралельно спостерігається атрофія або дистрофія кардіоміоцитів, що пов’язано з хронічною ішемією. Судини можуть бути звужені або склерозовані, що підтримує стійке порушення трофіки тканини. Такий характер ураження є наслідком тривалої ішемічної гіпоксії, а не гострої оклюзії. Етіологічно дифузний кардіосклероз формується при хронічній ішемічній хворобі серця, особливо в умовах атеросклерозу коронарних артерій, коли просвіт судини звужений значною мірою, але недостатньо для формування інфаркту. У даній ситуації бляшки з кальцинозом, що перекривають просвіт на 1/3, є типовим морфологічним субстратом тривалої ішемії, достатньої для дистрофії та загибелі окремих кардіоміоцитів, але не для розвитку масивного некрозу. Прогресування процесу призводить до стійкого зниження скоротливої функції міокарда, розвитку хронічної серцевої недостатності, аритмій та порушень провідності. На відміну від рубцевих змін після інфаркту, дифузний кардіосклероз не має чітких меж і локалізованих зон рубцювання, а являє собою розлите, хронічне ремоделювання міокарда. У контексті формулювання питання ключовим є поєднання часткового стенозу коронарних артерій зі множинними дрібними білуватими прошарками сполучної тканини. Оскільки відсутні ознаки великого рубця або гострого некрозу, правильним є висновок про дифузний, а не фокальний або гострий характер ураження, що робить саме цей варіант єдино вірогідним.