MedOnline Тренуватись онлайн

У хворого з підозрою на дифтерію під час бактеріоскопічного дослідження мазка з зіву виявлені паличкоподібні бактерії з зернами волютину. Який етіотропний препарат є препаратом вибору в даному випадку?

Чому це правильна відповідь

Виявлені при бактеріоскопії паличкоподібні бактерії із зернами волютину є типовою морфологічною ознакою Corynebacterium diphtheriae. Це бактерія, грампозитивна за будовою клітинної стінки, нерухома, неспороутворююча, з характерною булавоподібною формою та метахроматичними зернами волютину, які добре виявляються при спеціальних методах фарбування. Саме ця морфологічна картина дозволяє запідозрити дифтерію вже на етапі бактеріоскопії. Основним фактором патогенності Corynebacterium diphtheriae є потужний екзотоксин білкової природи, який блокує синтез білка в клітинах організму шляхом інактивації фактора елонгації. Саме дія токсину, а не безпосередня інвазія бактерій, визначає тяжкість перебігу захворювання, розвиток місцевих некрозів та системних уражень серця, нервової системи і нирок. Тому клінічні прояви дифтерії є токсин-опосередкованими. Патогенез дифтерії характеризується локальним розмноженням збудника на слизовій оболонці зіву з утворенням фібринозних плівок та системною дією токсину, який надходить у кров. Антибактеріальні препарати можуть знищувати бактерії, але не нейтралізують вже циркулюючий токсин. Саме тому вирішальним у лікуванні є якнайшвидше зв’язування та інактивація токсину. Етіотропна терапія дифтерії передбачає негайне введення протидифтерійної антитоксичної сироватки, яка містить готові антитіла проти дифтерійного токсину. Ця сироватка нейтралізує вільний токсин у крові та тканинах і запобігає подальшому ушкодженню органів. Її ефективність максимальна при ранньому застосуванні, ще до розвитку тяжких ускладнень. Імунітет після перенесеної дифтерії не завжди є достатньо стійким, тому специфічна профілактика здійснюється за допомогою дифтерійного анатоксину у складі вакцин. Однак у гострій фазі захворювання єдиним препаратом, здатним швидко вплинути на патогенез, є саме протидифтерійна антитоксична сироватка, що й обґрунтовує її вибір у даній клінічній ситуації.

Чому інші варіанти не підходять

Еубіотик
Еубіотики застосовують для корекції кишкової мікрофлори та не впливають на дію дифтерійного токсину. Вони не мають значення в лікуванні гострої дифтерії. Тому цей варіант є неприйнятним.
Дифтерійний анатоксин
Дифтерійний анатоксин використовується для активної імунопрофілактики, а не для лікування вже розвиненого захворювання. Він не нейтралізує токсин, що вже циркулює в організмі. Отже, цей варіант не відповідає клінічній ситуації.
Інтерферон
Інтерферон застосовується переважно при вірусних інфекціях і не має специфічної дії проти дифтерійного токсину. Він не впливає на основний патогенетичний механізм дифтерії. Тому цей варіант є неправильним.
Бактеріофаг
Бактеріофаг може впливати на бактеріальну клітину, але не нейтралізує екзотоксин, який зумовлює клінічні прояви дифтерії. Його застосування не запобігає токсичним ускладненням. Отже, цей варіант не відповідає вимогам етіотропної терапії.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Нервова регуляція. Рефлекс