MedOnline Тренуватись онлайн

Під час хірургічної операції пацієнту проведено переливання крові. На антигени якого збудника необхідно перевірити цю кров?

Чому це правильна відповідь

Вірус гепатиту В є ДНК-вмісним вірусом родини Hepadnaviridae з частково дволанцюговою кільцевою ДНК та зовнішньою ліпопротеїновою оболонкою. Він має чітко визначені антигени, зокрема поверхневий HBsAg, серцевинний HBcAg та пов’язаний із реплікацією HBeAg, що є ключовими маркерами інфекції. Наявність оболонки робить вірус стійким до деяких фізичних впливів і забезпечує його високу інфекційність при парентеральному зараженні. Основним фактором патогенності вірусу гепатиту В є його здатність проникати в гепатоцити через специфічні рецептори та формувати ковалентно замкнену кільцеву ДНК у ядрі клітини. Сам вірус не чинить прямої цитопатичної дії, а ушкодження печінки зумовлені імунною відповіддю організму, насамперед цитотоксичними Т-лімфоцитами, які знищують інфіковані гепатоцити. Саме ця особливість визначає можливість хронізації інфекції та розвитку цирозу або гепатоцелюлярної карциноми. Патогенез гепатиту В тісно пов’язаний із парентеральним шляхом передачі. Інфікування відбувається через кров та її препарати, при медичних маніпуляціях, переливаннях, ін’єкціях або хірургічних втручаннях. Після потрапляння у кров вірус досягає печінки, де розмножується, а клінічні прояви формуються внаслідок імунозапального процесу, а не прямого руйнування клітин вірусом. Основою лабораторної діагностики та скринінгу донорської крові є серологічне виявлення антигенів вірусу гепатиту В, насамперед HBsAg. Саме цей маркер дозволяє ідентифікувати як гостру, так і хронічну інфекцію, а також безсимптомне носійство. Перевірка крові на антигени HBV є обов’язковою умовою безпеки переливань і хірургічних втручань. Імунітет при гепатиті В переважно гуморально-клітинний, із формуванням захисних антитіл до HBsAg після перенесеної інфекції або вакцинації. Існує ефективна рекомбінантна вакцина, що містить HBsAg, яка забезпечує специфічну профілактику. Саме парентеральний шлях передачі та наявність чітких антигенних маркерів роблять вірус гепатиту В єдино правильним варіантом у контексті перевірки донорської крові.

Чому інші варіанти не підходять

Аденовірусів
Аденовіруси є ДНК-вмісними вірусами без оболонки, які передаються переважно повітряно-крапельним або контактним шляхом. Вони спричиняють респіраторні інфекції, кон’юнктивіти та гастроентерити, але не асоціюються з переливанням крові. Тому їх скринінг не є актуальним у даній ситуації.
Вірусу гепатиту А
Вірус гепатиту А передається фекально-оральним шляхом і не формує хронічного носійства. Він не передається через кров у клінічно значущих умовах. Через це перевірка донорської крові на антигени HAV не є необхідною.
Вірусу гепатиту Е
Вірус гепатиту Е також передається переважно фекально-оральним шляхом, зазвичай через забруднену воду. Парентеральний механізм передачі для нього не є типовим і не має провідного клінічного значення. Тому він не є об’єктом рутинного скринінгу донорської крові.
Ентеровіруса
Ентеровіруси включають поліовіруси, коксаки та еховіруси, які передаються переважно фекально-оральним шляхом. Вони можуть викликати різноманітні клінічні синдроми, але не асоціюються з переливанням крові. Їх антигени не перевіряють при донорському скринінгу.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Вірусні гепатити