У хворої 18-ти років пахові лімфатичні вузли збільшені в розмірах, не болючі, ущільнені при пальпації. У ділянці слизової оболонки геніталій невеликих розмірів виразка з ущільненими краями та 'лакованим' дном сіруватого кольору. Який найбільш вірогідний діагноз?
- А Туберкульоз
- Б Гонорея
- В Сифіліс Правильна
- Г Трофічна виразка
- Д Лепра
Чому це правильна відповідь
У даному випадку йдеться про інфекцію, збудником якої є Treponema pallidum — бактерія з групи спірохет. Це тонка спіралеподібна грамнегативна за будовою клітинної стінки бактерія, яка має 8–14 рівномірних завитків, загострені кінці та внутрішні осьові філаменти, що забезпечують рухливість. Вона не утворює спор і капсули, погано забарвлюється звичайними барвниками та має вкрай обмежену експресію поверхневих антигенів. Основними факторами патогенності Treponema pallidum є її здатність до адгезії до епітелію слизових оболонок, проникнення через мікропошкодження та ефективне уникнення імунної відповіді. Відсутність виражених поверхневих антигенів дозволяє збуднику тривалий час персистувати в організмі. Вираженої екзотоксичної дії бактерія не має, а ушкодження тканин зумовлені поєднанням прямої присутності трепонем та імунопатологічних механізмів. Патогенез сифілісу на ранніх етапах включає локальне розмноження збудника в місці проникнення з формуванням первинного афекту. Класичним проявом первинного сифілісу є твердий шанкр — безболісна виразка з ущільненими краями та гладким, блискучим або «лакованим» дном. Паралельно відбувається лімфогенне поширення збудника, що призводить до регіонарного лімфаденіту, при якому лімфатичні вузли збільшені, щільні та неболючі. Для діагностики первинного сифілісу ключове значення мають клінічні ознаки у поєднанні з виявленням збудника або серологічними реакціями. Матеріалом для прямого виявлення можуть бути виділення з виразки або пунктат лімфатичних вузлів, які досліджують методом темнопольної мікроскопії. Серологічні реакції на ранньому етапі можуть бути ще негативними, що підкреслює важливість клінічної картини. Імунітет при сифілісі є нестійким і не захищає від повторного зараження. Специфічної вакцини не існує, профілактика ґрунтується на ранньому виявленні, лікуванні та запобіганні статевій передачі інфекції. Поєднання твердого шанкра з «лакованим» дном і безболісного регіонарного лімфаденіту є патогномонічним для первинного сифілісу, що робить цей діагноз найбільш вірогідним.