У мікропрепараті, виготовленому з пунктату регіонарного лімфовузла хворого, зафарбованому за Романовським-Гімзою, лікар виявив тонкі мікроорганізми з 12-14 рівномірними завитками з гострими кінцями, довжиною 10-13 мкм блідо-рожевого кольору. Про збудника якої інфекційної хвороби може йти мова в даному випадку?

Чому це правильна відповідь

Treponema pallidum є тонкою спірохетою довжиною 6–20 мкм (частіше 10–13 мкм) та товщиною 0,1–0,2 мкм, з 8–14 рівномірними дрібними щільними завитками, що мають гострі загострені кінці, без джгутиків чи спор, з аксіальними філаментами для характерного коркотягового руху. Збудник грамнегативний, але погано забарвлюється аніліновими барвниками через тонку клітинну стінку та високий вміст ліпідів, тому в мазках за Романовським-Гімзою виявляється блідо-рожевого кольору на фоні темніших клітин. Трепонема є облігатним анаеробом, не культивується на штучних середовищах, передається переважно статевим шляхом чи вертикально, проникає через мікротравми слизових чи шкіри. Основними факторами патогенності є поверхневі антигени з високою мінливістю, муциноподібна речовина для адгезії, гіалуронидаза для проникнення в тканини та здатність уникати імунної відповіді через низьку імуногенність та прикріплення до ендотелію. Збудник має тропність до ендотелію судин, сполучної тканини та нервової системи. Патогенез первинного сифілісу включає локальне розмноження в місці проникнення з утворенням твердого шанкра та регіонарним лімфаденітом, де трепонеми масивно накопичуються в лімфовузлах, викликаючи безболісне збільшення. Гематогенна дисемінація призводить до вторинного сифілісу з висипом та ураженням внутрішніх органів. Діагностика первинного сифілісу базується на темнопільній мікроскопії чи мікроскопії за Романовським-Гімзою пунктату твердого шанкра чи регіонарного лімфовузла з виявленням характерних тонких спірохет з рівномірними завитками та гострими кінцями блідо-рожевого кольору. Серологічні реакції (РЗК, РПГА, ІФА) стають позитивними пізніше, трепонемні тести (РІФ, РІБТ) підтверджують специфічність. Культивування неможливе, ПЛР використовується рідко через низьку чутливість у клінічних зразках. Диференціювати від інших спірохет допомагає кількість та регулярність завитків, відсутність грубих спіралей боррелій чи гачкоподібних кінців лептоспір. Імунітет при сифілісі неповний, переважно гуморальний з продукцією антитіл до кардіоліпінового антигену та трепонемних білків, але трепонема персистує в тканинах завдяки антигенній варіації та внутрішньоклітинному розташуванню. Післяінфекційний імунітет частковий, можливі реінфекції при ранньому лікуванні. Вакцини немає через антигенну мінливість, профілактика включає бар’єрну контрацепцію, скринінг вагітних та контактне лікування. Правильність варіанту Сифіліс зумовлена виявленням у пунктаті лімфовузла за Романовським-Гімзою тонких спірохет довжиною 10–13 мкм з 12–14 рівномірними завитками та гострими кінцями блідо-рожевого кольору, що є класичною морфологічною картиною Treponema pallidum при первинному сифілісі з регіонарним лімфаденітом. Жоден інший збудник не має саме такої регулярної спіралеподібної структури з дрібними завитками та не виявляється в лімфовузлах у такій кількості при забарвленні за Гімзою.