В крові пацієнта вміст глюкози натщесерце 5,6 ммоль/л, через 1 годину після цукрового навантаження - 13,8 ммоль/л, а через 3 години - 9,2 ммоль/л. Для якої патології характерні такі показники?

Чому це правильна відповідь

Прихована форма цукрового діабету характеризується тим, що рівень глюкози натщесерце може залишатися у межах нормальних або прикордонних значень, однак у відповідь на глюкозне навантаження організм демонструє виражену гіперглікемію з уповільненою нормалізацією. У даному випадку натщесерце рівень глюкози становить 5,6 ммоль/л, що є у верхній межі норми, проте через 1 годину після навантаження – 13,8 ммоль/л, що явно перевищує норму. Через 3 години показник все ще залишається підвищеним (9,2 ммоль/л), що свідчить про недостатню інсулінову відповідь. Патогенетично це відображає стан інсулінорезистентності або початкову недостатність β-клітин підшлункової залози, коли організм ще здатен забезпечити базальну секрецію інсуліну, достатню для контролю глікемії натщесерце, але не може адекватно реагувати на глікемічні «піки». У таких випадках постпрандіальна гіперглікемія є ключовим діагностичним показником. Морфологічних змін на ранніх етапах може не бути, однак у подальшому для цукрового діабету характерна гіалінізація та склероз острівців Лангерганса, зменшення маси β-клітин, мікроангіопатія, гломерулосклероз та інші судинні ураження. На функціональному рівні недостатність інсуліну призводить до підвищеного ліполізу, катаболізму білків, глюконеогенезу, що визначає метаболічний дисбаланс. Ускладненнями прихованої форми можуть бути мікро- і макроангіопатії, нейропатії, ретинопатії, які розвиваються ще до появи явної клінічної маніфестації діабету. Саме порушення постпрандіальної толерантності до глюкози є ключовим фактором, що потребує раннього виявлення, оскільки навіть при нормальному рівні глюкози натщесерце серцево-судинний ризик вже підвищений. У контексті цього питання альтернативні варіанти відповіді не забезпечують такої специфічної зміни глікемічного профілю. Лише прихована форма діабету характеризується різким підйомом глюкози після навантаження та повільним поверненням до норми.