Хворий скаржиться на біль у ділянці печінки. При дослідженні жовчі, отриманої під час дуоденального зондування, виявлені жовтуваті яйця овальної форми, звужені до полюсів, на кінці одного полюсу знаходиться кришечка. Розміри цих яєць найменші серед яєць усіх гельмінтів. Який найбільш вірогідний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Описані в умові структури не належать до бактерій, вірусів чи найпростіших, а є яйцями трематод — паразитичних плоских червів. Збудником опісторхозу є Opisthorchis felineus або Opisthorchis viverrini, які належать до класу Trematoda. Дорослі паразити локалізуються в жовчних протоках печінки, жовчному міхурі та протоках підшлункової залози, що безпосередньо пояснює біль у ділянці печінки. Яйця опісторхів мають характерну морфологію, яка є ключовою для діагностики. Вони жовтуватого кольору, овальної форми, з чітко вираженою кришечкою на одному з полюсів і невеликим потовщенням на протилежному кінці. Їх розміри є найменшими серед яєць гельмінтів, що паразитують у людини, і саме ця ознака є принципово важливою для диференціації. Патогенез опісторхозу пов’язаний із тривалим паразитуванням дорослих форм у жовчних шляхах. Паразити механічно ушкоджують епітелій проток, спричиняють запалення, застій жовчі та розвиток холангіту й холециститу. Імунна відповідь має хронічний характер і супроводжується еозинофілією та сенсибілізацією організму. Діагностика базується на паразитологічному дослідженні жовчі або калу з виявленням характерних яєць. Саме дуоденальне зондування є особливо інформативним, оскільки яйця безпосередньо надходять із жовчних шляхів. Морфологічні ознаки яєць дозволяють чітко відрізнити опісторхоз від інших трематодозів і цестодозів. Імунітет при опісторхозі нестерильний і не запобігає повторним інвазіям. Специфічної вакцини не існує, профілактика полягає в термічній обробці риби та санітарному контролі. Поєднання локалізації процесу в печінці, знаходження яєць у жовчі та їх характерної дрібної будови з кришечкою однозначно вказує саме на опісторхоз.