Перебуваючи у робочому відрядженні в одній із країн тропічної Африки, лікар зіткнувся зі скаргами місцевого населення з приводу хвороби дітей 10-14 років, що супроводжується стійкими лихоманками, які не мають правильного чергування, виснаженням, анемією, збільшенням печінки і селезінки. Враховуючи місцеві умови, що пов’язані з великою кількістю москітів, можна передбачити що це:

Чому це правильна відповідь

Йдеться про протозойну інфекцію, збудником якої є Leishmania donovani — внутрішньоклітинний паразит із групи джгутикових найпростіших. У тілі людини він існує у формі амастигот, які паразитують у макрофагах ретикулоендотеліальної системи, що пояснює ураження печінки, селезінки та кісткового мозку. Передача інфекції відбувається через укуси москітів роду Phlebotomus, що є типовими переносниками в країнах тропічної Африки. Саме масова наявність москітів у поєднанні з ендемічною територією є ключовою епідеміологічною ознакою. Патогенез визначається розмноженням лейшманій у макрофагах, що призводить до пригнічення кровотворення, розвитку анемії, виснаження та гепатоспленомегалії. Лихоманка має тривалий і нерегулярний характер через постійну паразитемію та активацію імунної відповіді. Для діагностики використовують виявлення амастигот у пунктаті кісткового мозку, селезінки або лімфатичних вузлів, а також серологічні та молекулярні методи. Захворювання без лікування має тяжкий перебіг і високу летальність. Саме поєднання тропічного регіону, переносника-москіта, ураження дітей, тривалої лихоманки, анемії та збільшення печінки і селезінки чітко вказує на вісцеральний лейшманіоз.