До лікарні госпіталізовано пацієнта зі скаргами на слабкість, болі в кишечнику. Під час лабораторного дослідження фекалій виявлено кулясті цисти з чотирма ядрами. Для якого виду найпростіших характерні такі цисти?

Чому це правильна відповідь

Entamoeba histolytica, дизентерійна амеба, є патогенним найпростішим з типу Sarcodina, що існує у двох формах: рухливій трофозоїтній з псевдоподіями та цистній, стійкій до зовнішнього середовища. Цисти кулясті, діаметром 10–15 мкм, містять спочатку одне ядро, але при дозріванні утворюються чотири ядра з характерними хроматоїдними тільцями у вигляді паличок з заокругленими кінцями та глікогеновою вакуоллю на ранніх стадіях. Цисти не мають джгутиків чи інших органів руху, оболонка товста, забезпечує виживання у фекаліях та воді. Трофозоїти мають одне ядро з центральною каріосомою та здатність до еритрофагоцитозу. Факторами патогенності є адгезини для прикріплення до епітелію товстої кишки, протеази та цистеїн-протеїнази, що руйнують міжклітинні контакти, гіалуронідаза для проникнення в тканину та гемолізини. Збудник має тропність до слизової оболонки товстої кишки, де викликає виразки з характерним підмином країв. Патогенез амебної дизентерії починається з фекально-орального проникнення цист, ексцистування в тонкій кишці з вивільненням метацист, подальшої міграції до товстої кишки та інвазії трофозоїтами. Тканинні ушкодження проявляються некрозом епітелію, утворенням виразок та кров'янисто-слизовими випорожненнями, можливим позакишковим поширенням до печінки з абсцесами. Імунна відповідь переважно гуморальна з утворенням антитіл до галактозного лектину, але нестерильна. Діагностика базується на мікроскопії свіжих фекалій або матеріалу з виразок з виявленням трофозоїтів з еритрофагоцитозом чи цист з чотирма ядрами. Культуральне вирощування можливе на спеціальних середовищах, серологічні методи (ІФА) корисні при позакишкових формах, ПЛР для точної ідентифікації. Диференціація від непатогенних амеб ґрунтується саме на наявності чотириядерних цист та еритрофагоцитозу в трофозоїтах E. histolytica, тоді як у E. coli цисти восьмиядерні. Імунітет після інфекції гуморальний з антитілами до поверхневих антигенів, але не повний, можливі реінфекції. Специфічної вакцини не існує через антигенну варіабельність, профілактика включає санітарно-гігієнічні заходи, очищення води та виявлення цистоносіїв. Неспецифічна профілактика спрямована на переривання фекально-орального шляху передачі. У задачі ключовою ознакою є виявлення у фекаліях кулястих цист з чотирма ядрами, що патогномонічно для Entamoeba histolytica. Ця морфологічна характеристика безпосередньо пов'язана з діагнозом амебіазу та клінікою кишкових проявів, оскільки саме дозрілі чотириядерні цисти є інфекційною стадією. Інші найпростіші, такі як Balantidium coli чи Trichomonas hominis, мають цисти з іншим виглядом або взагалі не утворюють чотириядерних форм.