Хворому з закритим переломом плечової кістки накладена гіпсова пов'язка. На наступний день з'явилася припухлість, синюшність і похолодання кисті травмованої руки. Про якому розладі периферичного кровопостачання свідчать ці ознаки?

Чому це правильна відповідь

Описані зміни належать до венозної гіперемії як виду порушення мікроциркуляції, що характеризується утрудненням відтоку крові при збереженому або відносно збереженому артеріальному припливі. За умов механічної компресії, як у випадку надмірно тугої гіпсової пов’язки, відбувається здавлення венозних стовбурів, які мають тонкі стінки та низький внутрішньосудинний тиск, що робить їх більш вразливими до зовнішнього тиску. Це призводить до застою крові у венозному руслі, підвищення гідростатичного тиску та порушення капілярної перфузії. На клітинному та молекулярному рівні венозний застій спричиняє зниження швидкості кровотоку, гіпоксію тканин та метаболічні зміни, що зумовлюють перехід у анаеробний метаболізм з утворенням лактату, зниженням рН і дисфункцією ферментів. Накопичення крові в капілярах та венулах сприяє підвищенню фільтрації рідини в інтерстицій, що пояснює припухлість та набряк тканин. Через підвищений внутрішньосудинний тиск та уповільнення кровотоку еритроцити застоюються в мікросудинах, що клінічно проявляється синюшністю, оскільки відбувається посилене зв’язування гемоглобіну з відновленими формами та підвищення концентрації дезоксигемоглобіну в крові. Зниження об’ємного кровотоку у поєднанні з набряком призводить до компресії артеріол на пізніх етапах процесу, що може викликати холодність кінцівки. Важливо, що цей симптом в контексті венозної гіперемії є вторинним наслідком прогресуючого тканинного набряку, а не первинного артеріального недостатнього притоку. Системні механізми компенсації на ранніх етапах обмежені, оскільки порушення не є генералізованим, а локалізується в зоні компресії. Наслідками тривалої венозної гіперемії можуть бути хронічна гіпоксія тканин, атрофія, трофічні зміни та підвищена схильність до місцевого тромбоутворення через стаз та активацію коагуляції. При критичній ішемізації тканин можливий перехід у некроз, що на клінічному рівні визначає необхідність швидкого зняття компресії. У контексті задачі саме поєднання припухлості, синюшності та холодності кінцівки після накладення гіпсу вказує на утруднений венозний відтік, що є визначальним патогенетичним механізмом.