У хворої після операції видалення ракової пухлини молочної залози та регіонарних лімфовузлів розвинувся набряк руки, який був пов’язаний з лімфатичною недостатністю. Який це вид лімфатичної недостатності за механізмом виникнення?
- А Спастична
- Б Динамічна
- В Резорбційна
- Г Механічна Правильна
- Д Акінетична
Чому це правильна відповідь
Це порушення належить до лімфатичних набряків, що виникають внаслідок первинного механічного блоку відтоку лімфи, тобто є проявом механічної лімфатичної недостатності. Після видалення регіонарних лімфатичних вузлів лімфатичні судини втрачають можливість транспортувати білковий та водний компонент інтерстиціальної рідини, що призводить до її накопичення у тканинах. На відміну від гідростатичних набряків, лімфатичні формуються за рахунок порушення резорбції білків з інтерстицію, що безпосередньо збільшує онкотичний тиск у міжклітинному просторі. На клітинному рівні набряк формується через збільшення кількості білків у тканинах, що спричиняє осмотичний притік води в інтерстицій та збільшення об’єму міжклітинної рідини. Макрофаги та фібробласти активуються на тлі хронічного набряку, що стимулює фіброзні зміни та ущільнення тканин. У разі тривалого перебігу такий процес може призвести до елефантіазу. На рівні системного гомеостазу лімфатична система відіграє ключову роль у поверненні білків у кров, тому її блокада порушує баланс білкових фракцій, хоча в плазмі загальний вміст білка може залишатися нормальним. Набряк в цій ситуації не є наслідком гіпопротеїнемії або підвищення гідростатичного тиску, а є результатом локального порушення транспорту. У клінічному контексті характерною ознакою є локалізація набряку на стороні операції, його щільність та слабка піддатливість при натисканні. Він не змінюється в залежності від положення тіла, що відрізняє його від венозних набряків, які зменшуються при піднятті кінцівки. Важливо, що патологія виникає саме після резекції лімфатичних структур, що є специфічним етіологічним фактором. Отже, правильна відповідь пов’язана з формуванням механічної перешкоди для лімфовідтоку, а не функціональних змін у моториці або осмотичних властивостях лімфи. Ключовим патогенетичним фактором є фізичне припинення потоку через відсутність або облітерацію лімфатичних шляхів.