MedOnline Тренуватись онлайн

З сироватки крові людини виділили п’ять ізоферментних форм лактатдегідрогенази й вивчили їх властивості. Яка властивість доводить, що виділені ізоферментні форми одного й того ж ферменту?

Чому це правильна відповідь

Ізоферменти (ізоензими) – це різні молекулярні форми одного й того ж ферменту, які каталізують одну і ту ж хімічну реакцію, але відрізняються за фізико-хімічними властивостями (заряд, електрофоретична рухливість, стабільність, оптимум pH, чутливість до інгібіторів, кінетичні параметри) та тканинною локалізацією. Ключова ознака, яка об’єднує їх в одну ферментну систему, – абсолютно однакова ферментативна реакція, тобто перетворення того ж самого субстрату на той самий продукт через той самий тип каталітичного акту. На прикладі лактатдегідрогенази всі її ізоферменти каталізують одну й ту ж реакцію: оборотне перетворення пірувату на лактат за участю коферменту НАД⁺/НАДН. Усі ізоформи LDH мають активний центр, здатний приєднати піруват/лактат і НАД⁺/НАДН і здійснити перенесення гідрид-іона. Незважаючи на те, що субодиничний склад (H- та M-ланцюги) різний у різних ізоформ, їх каталітична функція – та сама, а отже, з точки зору класифікації ферментів, це один і той самий ензим за типом реакції. Різні ізоформи LDH відрізняються електрофоретичною рухливістю, зарядом та тканинною специфічністю (одні переважають у міокарді, інші – в скелетних м’язах, печінці, еритроцитах), але всі вони забезпечують той самий крок метаболізму – перетворення лактату та пірувату, критичний для рівноваги між аеробними та анаеробними процесами. Ці відмінності важливі для діагностики, але не змінюють того факту, що вони належать до однієї ферментної системи. Саме тому ознака, яка однозначно доводить, що виділені п’ять форм є ізоферментами одного й того ж ферменту, – це те, що всі вони каталізують одну й ту ж реакцію з одним і тим самим субстратом і продуктом. Усі інші властивості (заряд, рухливість, тканинна локалізація, навіть невеликі відмінності у молекулярній масі) можуть відрізнятися і якраз слугують основою для їх розмежування як різних ізоферментів, але не для заперечення їх приналежності до однієї ферментної системи.

Чому інші варіанти не підходять

Однакові фізико-хімічні властивості
Для ізоферментів характерно якраз протилежне: вони мають різні фізико-хімічні властивості, такі як заряд, оптимум pH, термостабільність, чутливість до інгібіторів. Ці відмінності використовують для їх розділення та ідентифікації в електрофорезі або хроматографії. Тому однакові фізико-хімічні властивості не є ознакою ізоферментів і не можуть доводити, що це форми одного й того ж ферменту.
Однакова електрофоретична рухливість
Ізоферменти класично відрізняються електрофоретичною рухливістю завдяки різному співвідношенню субодиниць і заряду молекули, тому на електрофореграмі саме вони дають кілька окремих смуг. Якби всі форми мали однакову електрофоретичну рухливість, їх важко було б відрізнити та віднести до різних ізоформ. Отже, однакова електрофоретична рухливість суперечить типовій характеристиці ізоферментів і не доводить, що це один і той самий фермент.
Тканинна локалізація
Ізоферменти того самого ферменту якраз часто мають різну тканинну локалізацію: одні переважають у серці, інші в печінці, нирках, скелетних м’язах тощо. Для LDH це класично: LDH1 характерна для міокарда, LDH5 – для печінки та скелетних м’язів. Тому однакова тканинна локалізація не є критерієм, що це ізоформи одного ферменту; радше навпаки, різна локалізація часто підкреслює їхню ізоферментну природу.
Однакова молекулярна маса
Ізоферменти можуть мати дуже подібну, але не обов’язково абсолютно ідентичну молекулярну масу, оскільки відрізняються складом субодиниць або незначними варіаціями в амінокислотній послідовності. Навіть при близькій молекулярній масі це не доводить, що вони каталізують одну й ту саму реакцію: різні ферменти можуть мати подібну масу, але виконувати інші функції. Тому однакова молекулярна маса не є визначальним критерієм того, що це ізоформи одного й того ж ферменту.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Регуляція ензимних реакцій. Ензимодіагностика