У померлого внаслідок серцевої недостатності на шкірі відзначаються сліди висипу у вигляді плям і крапок. У ділянці крижі, остистих відростків хребців - пролежні. При мікроскопічному дослідженні ЦНС, шкіри, надниркових залоз, у судинах мікроциркуляторного русла й дрібних артеріях - деструктивно-проліферативний ендотромбоваскуліт з наявністю гранульом Попова; у серці - інтерстиційний міокардит. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?

Чому це правильна відповідь

Описаний комплекс змін відповідає генералізованому інфекційному процесу з первинним ураженням мікроциркуляторного русла та імунозапальною реакцією судинної стінки. Йдеться про рикетсіозну інфекцію, для якої характерне системне ураження ендотелію з розвитком васкулітів і тромбозів, що визначає клініку та морфологію захворювання. Ключовою патоморфологічною ознакою є деструктивно-проліферативний ендотромбоваскуліт у судинах ЦНС, шкіри, надниркових залоз та дрібних артеріях. У стінці судин спостерігається набряк, проліферація ендотелію, периваскулярна інфільтрація мононуклеарами, тромбоз просвіту, що призводить до ішемії тканин і дрібновогнищевих некрозів. Наявність гранульом Попова є патогномонічною морфологічною ознакою саме висипного тифу. Ці гранульоми формуються навколо уражених судин і складаються з проліферуючих гістіоцитів, лімфоцитів та плазматичних клітин, відображаючи специфічну імунну відповідь на внутрішньоклітинного збудника. Інтерстиційний міокардит при цьому процесі є наслідком системного васкуліту та токсичного впливу інфекції, що зумовлює розвиток серцевої недостатності як причини смерті. Шкірний висип у вигляді плям і крапок морфологічно пов’язаний із ураженням дермальних судин, а пролежні відображають тяжкий перебіг, інтоксикацію та порушення трофіки. Саме поєднання генералізованого ендотромбоваскуліту, гранульом Попова, ураження ЦНС, шкіри, надниркових залоз і серця чітко вказує на висипний тиф і дозволяє відмежувати його від інших інфекційних та неінфекційних процесів.