На розтині тіла померлого від сепсису, в стегновій кістці нижньої кінцівки виявлено флегмонозне запалення, що охоплює кістковий мозок, гаверсові канали та періост. Під періостом - множинні абсцеси, в навколишніх м’яких тканинах стегна - також флегмонозне запалення. Який патологічний процес має місце?

Чому це правильна відповідь

Гострий гематогенний остеомієліт є гострим гнійно-некротичним запаленням кісткової тканини, яке розвивається внаслідок гематогенного занесення патогенних мікроорганізмів, найчастіше стафілокока. Це інфекційно-запальний процес з переважним ураженням кісткового мозку, гаверсових каналів та подальшим поширенням на періост і навколишні м’які тканини. В основі патогенезу лежить інтенсивна нейтрофільна інфільтрація, гнійний ексудат та некроз кісткової тканини, що призводить до руйнування структур кістки та формування абсцесів. Морфологічно гострий остеомієліт проявляється гіперемією, набряком та масивною нейтрофільною інфільтрацією кісткового мозку. Уражені гаверсові канали заповнюються гнійним ексудатом, що порушує мікроциркуляцію та сприяє ішемічному некрозу кісткових трабекул. Періост реактивно потовщується, утворюється підперіостальний абсцес. Розповсюдження гнійно-некротичного процесу на м’які тканини веде до флегмонозного запалення, що макроскопічно проявляється дифузною гнійною інфільтрацією та набряком. Патогенетично процес пов’язаний з занесенням інфекції через кров у ділянку кістки, де створюються умови для розмноження мікроорганізмів: порушена мікроциркуляція, локальна ішемія та порушення імунної відповіді. Інтенсивне накопичення гною у закритих просторах кісткового мозку збільшує внутрішньокістковий тиск, що додатково погіршує кровопостачання та стимулює прогресування некрозу. Наявність абсцесів під періостом та у м’яких тканинах є типовим ускладненням гострої гнійної фази остеомієліту. Важливим ускладненням може бути сепсис, що і є причиною смерті в описаному випадку. Крім того, гострий остеомієліт може трансформуватися у хронічний, із утворенням секвестрів, фістул та проліферацією грануляційної тканини, але в цьому випадку описана картина генералізованого гнійного запалення без ознак організації процесу та секвестрації свідчить саме про гостру фазу. У контексті задачі саме поєднання масивного флегмонозного запалення кісткового мозку та гаверсових каналів, формування численних підперіостальних абсцесів і залучення м’яких тканин є патогномонічним для гострого гематогенного остеомієліту. Інші варіанти не пояснюють гнійно-некротичний характер процесу, його швидкий перебіг та поширення на оточуючі тканини.