MedOnline Тренуватись онлайн

У хворого через 9 діб після введення лікувальної сироватки з'явилася кропив'янка, свербіж шкіри, набряк її та слизових оболонок, припухання лімфатичних вузлів. Яке захворювання розвинулося?

Чому це правильна відповідь

Сироваткова хвороба є класичним прикладом імунокомплексного ураження, що належить до реакцій гіперчутливості III типу. Вона виникає після введення гетерологічних білків, таких як лікувальні сироватки, коли організм формує антитіла проти чужорідного антигену, а утворені циркулюючі імунні комплекси відкладаються в тканинах. Це призводить до активації комплементу, вивільнення запальних медіаторів і пошкодження судинної стінки, що обумовлює характерні клінічні прояви. Морфологічно процес характеризується фібриноїдним некрозом стінок дрібних судин, набряком, периваскулярною інфільтрацією нейтрофілами і розвитком васкуліту. Макроскопічно можуть виявлятися набряк шкіри та слизових, збільшення лімфатичних вузлів і висипання, відповідні кропив’янці. Мікроскопічно виявляються депозити імунних комплексів та компонентів комплементу вздовж судин, що свідчить про системний характер ураження. Патогенетично реакція розвивається не миттєво, а через 7–10 днів після першого введення антигену, що пов’язано з необхідністю часу для синтезу антитіл класу IgG та формування імунних комплексів. Найважливішими факторами є активація комплементу, підвищення проникності судин та хемотаксис нейтрофілів, які спричиняють тканинні пошкодження і клінічні симптоми. Серед ускладнень можливі артрити, гломерулонефрит, ураження судин внутрішніх органів та системні прояви. Незважаючи на тяжкість симптомів, процес зазвичай самообмежується після елімінації антигену, але може рецидивувати при повторному контакті. В контексті задачі ключовими ознаками є поява симптомів через 9 діб після введення сироватки, шкірні і слизові прояви, лімфаденопатія та системний характер реакції, що повністю відповідає сироватковій хворобі. Інші варіанти мають інший механізм, часовий профіль або клінічні характеристики і не відповідають описаному імунокомплексному процесу.

Чому інші варіанти не підходять

Поліноз
Поліноз є IgE-опосередкованою алергією на інгаляційні антигени, що проявляється сезонним ринітом, кон’юнктивітом і бронхоспазмом. Він не пов'язаний із введенням сироватки і не розвивається через 7–10 днів після антигенного впливу. Клінічна картина місцевого слизового ураження відрізняється від системних проявів сироваткової хвороби.
Феномен Овері
Феномен Овері є локальною реакцією гіперчутливості негайного типу на місці ін’єкції антигену, що розвивається за кілька хвилин або годин і проявляється набряком, гіперемією і некрозом на місці введення. У даному випадку спостерігаються системні прояви і пізній початок, що не відповідає цьому феномену і відрізняється від сироваткової хвороби за механізмом і часовими рамками.
Набряк Квінке
Набряк Квінке характеризується гострим розвитком набряку шкіри та слизових оболонок через активацію гістаміну, найчастіше IgE-опосередковану або спадкову. Він виникає раптово, без інтервалу сенсибілізації, і не супроводжується лімфаденопатією чи системними проявами. У задачі описаний відстрочений, системний імунокомплексний процес, що відрізняє його від цього стану.
Феномен Швартцмана
Феномен Швартцмана є гострою токсичною реакцією на ендотоксин із розвитком геморагічного некрозу судин у разі повторного введення. Він не пов’язаний із введенням сироваток і не має еозинофільно-алергічної клініки з кропив’янкою та лімфаденопатією. Описаний процес має інший патогенетичний механізм та клінічні прояви, що відрізняє його від сироваткової хвороби.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патологія імунної системи