При розтині хворої 28-ми років, що померла від уремії, виявлені збільшені строкаті нирки з осередками крововиливів. Патогістологічно в судинних клубочках виявлені гематоксилінові тільця, капілярні мембрани клубочків у вигляді дротяних петель, гіалінові тромби та осередки фібриноїдного некрозу. За патогенезом гіперчутливість якого типу лежить в основі описаної хвороби?

Чому це правильна відповідь

У цьому випадку описаний процес відповідає хворобі нирок, обумовленій відкладенням імунних комплексів у судинних клубочках, що є класичним прикладом реакції гіперчутливості III типу. Ця патологія характеризується утворенням циркулюючих імунних комплексів, які відкладаються у базальних мембранах клубочків нирок, активують комплемент і спричиняють запальну відповідь, що призводить до васкуліту та фібріноїдного некрозу. Макроскопічно нирки збільшені, строкаті, з осередками крововиливів, що відображає порушення судинної проникності та локальні мікроаневризми капілярів. Мікроскопічно спостерігаються гематоксилінові тільця, дротяні петлі капілярних мембран, гіалінові тромби та осередки фібріноїдного некрозу, що є наслідком відкладення імунних комплексів та активації комплементу. Деформовані капілярні петлі і наявність гіалінових тромбів свідчать про тяжкий локальний васкуліт. Патогенетично це пов’язано з реакцією імунної системи на циркулюючі антиген-антитіло-комплексні утворення, які викликають пошкодження судинної стінки та порушення кровотоку в клубочках. Клітинна інфільтрація і фібріноїдний некроз підкреслюють імунозалежну природу пошкодження. Ускладнення включають хронічне пошкодження клубочків, ниркову недостатність і розвиток уремії. Ці морфологічні зміни повністю узгоджуються з імунокомплексною природою процесу і дозволяють диференціювати його від інших типів гіперчутливості, де відсутні характерні осередки фібріноїдного некрозу та дротяні петлі мембран клубочків. Інші типи гіперчутливості не супроводжуються утворенням імунних комплексів у клубочках нирок і формуванням дротяних петель та гіалінових тромбів, що робить їх неприйнятними для даного клінічного випадку.