При лабораторному дослідженні крові пацієнта 44-х років виявлено, що вміст білків у плазмі становить 40 г/л. Як це впливає на транскапілярний обмін води?

Чому це правильна відповідь

Різке зниження загального білка плазми до 40 г/л (гіпопротеїнемія) призводить до падіння колоїдно-осмотичного (онкотичного) тиску плазми до 12–15 мм рт.ст. (норма 25–30 мм рт.ст.), оскільки 70–80 % онкотичного тиску створює альбумін. За рівнянням Старлінга чистий фільтраційний тиск у капілярі визначається різницею між гідростатичним і онкотичним тиском на артеріальному кінці та онкотичним і гідростатичним тиском на венозному кінці. При зниженому онкотичному тиску на артеріальному кінці капіляра гідростатичний тиск (близько 30–35 мм рт.ст.) значно перевищує онкотичний, тому об’єм фільтрації рідини в інтерстицій різко зростає. На венозному кінці капіляра, де гідростатичний тиск падає до 10–15 мм рт.ст., онкотичний тиск плазми виявляється недостатнім для створення градієнта, необхідного для реабсорбції, тому значна частина відфільтрованої рідини залишається в міжклітинному просторі. В результаті чистий баланс транскапілярного обміну зсувається у бік збільшення фільтрації та зменшення реабсорбції, що призводить до розвитку інтерстиціального набряку (зниження онкотичного тиску є провідним патогенетичним механізмом при нефротичному, печінковому та голодному набряках). Клінічно це проявляється пастозністю, а потім явними набряками нижніх кінцівок, асцитом, гідротораксом та гідроперикардом при тяжкій гіпопротеїнемії. Тільки варіант «збільшується фільтрація, зменшується реабсорбція» точно відображає порушення сил Старлінга при гіпопротеїнемії.