В експерименті у кролика було видалено верхній шийний вузол симпатичного стовбура. На боці видалення спостерігається почервоніння і підвищення температури шкіри голови. Яка форма порушень периферичного кровообігу розвинулась у кроля?

Чому це правильна відповідь

Видалення верхнього шийного симпатичного вузла призводить до повного переривання симпатичних вазоконстрикторних волокон, які йдуть до судин голови та шиї через постгангліонарні нейрони цього вузла, що викликає денерваційний параліч тонусу артеріол, артерій та венул на відповідній стороні. Втрата постійного симпатичного впливу на α1-адренорецептори гладеньком’язових клітин судин різко знижує внутрішньоклітинний кальцій через блокаду Ca²⁺-каналів та інактивацію міозин-легколанцюгової кінази, що зумовлює максимальне розслаблення судинної стінки. Внаслідок цього артеріоли та прекапілярні сфінктери розширюються, гідростатичний тиск у капілярах зростає, швидкість кровотоку спочатку значно підвищується, а об’ємна кровонаповнення тканин збільшується в кілька разів. Клінічно це проявляється вираженим почервонінням шкіри та підвищенням місцевої температури через різке збільшення притоку теплої артеріальної крові при майже повній втраті вазоконстрикторного тонусу. Така форма артеріальної гіперемії називається нейропаралітичною, бо виникає виключно внаслідок паралічу вазоконстрикторних нервів без активації місцевих метаболічних чи гуморальних факторів. Саме цей варіант відповідає умові експерименту, бо видалення симпатичного вузла усуває єдиний фізіологічний механізм підтримки тонусу судин голови, що неможливо компенсувати іншими регуляторними шляхами в гострій фазі.