MedOnline Тренуватись онлайн

Жінці 36-ти років після хірургічного втручання внутрішньовенно ввели концентрований розчин альбуміну. Це спричинило посилений рух води в такому напрямку:

Чому це правильна відповідь

У даній ситуації відбувається гостра зміна водно-електролітного гомеостазу, спричинена введенням концентрованого альбуміну, що різко підвищує онкотичний тиск плазми крові. Альбумін є головним білком, який визначає колоїдно-осмотичний градієнт між судинним руслом і інтерстицієм, тож його збільшення створює потужну силу, що притягує воду із позасудинного простору назад у капіляри. Це класичний механізм відновлення об’єму циркулюючої крові при гіповолемії. На молекулярному рівні підвищення концентрації альбуміну збільшує онкотичний компонент Старлінга в сторону реабсорбції, що переважає над гідростатичним тиском і сприяє переміщенню води крізь ендотеліальну мембрану до судин. Зменшення інтерстиціального об’єму знижує тиск у міжклітинному просторі та відновлює гемодинамічні параметри. При цьому не відбувається прямого впливу на клітинні мембрани, оскільки онкотичні градієнти в основному діють на судинному рівні. Гемодинамічний ефект полягає у швидкому збільшенні об’єму судинного русла, підвищенні венозного повернення та серцевого викиду. Це має критичне значення при післяопераційній гіповолемії, бо дозволяє відновити перфузію органів без введення великої кількості розчинів. Водночас зменшення інтерстиціальної рідини зменшує набряк тканин, якщо такий був наявним. Клінічно це може супроводжуватися короткочасним збільшенням артеріального тиску, покращенням діурезу та відновленням периферичної перфузії. Якщо ж введення надмірне або занадто швидке, можливе перевантаження об’ємом, розвиток набряку легень чи серцевої декомпенсації — але це вторинні наслідки, не пов'язані з початковим механізмом. Таким чином, правильна відповідь — "з міжклітинної рідини до капілярів", оскільки введення концентрованого альбуміну посилює онкотичний тиск плазми і запускає реабсорбцію води з інтерстицію в судинне русло. Інші варіанти не відображають напрям руху рідини при зростанні онкотичного тиску в капілярах.

Чому інші варіанти не підходять

Із клітин до міжклітинної рідини
Вихід води з клітин у міжклітинний простір відбувається при підвищенні осмолярності позаклітинного середовища, особливо за рахунок електролітів, а не білків. Альбумін не проникає через клітинні мембрани і не створює осмотичного градієнту між клітиною та інтерстицієм, тому цей механізм не реалізується.
Змін руху води не відбуватиметься
Введення концентрованого альбуміну істотно змінює баланс сил Старлінга і не може проходити без зміни розподілу рідини. Наявність активного осмотичного градієнту забезпечує виражену реабсорбцію, тому твердження про відсутність руху води суперечить базовій фізіології.
Із капілярів до міжклітинної рідини
Такий напрямок руху характерний для зростання гідростатичного тиску або зниження онкотичного тиску плазми, як при гіпопротеїнемії. Тут ситуація протилежна — концентрація білків збільшена, тому вода не може виходити з капілярів.
З міжклітинної рідини до клітин
Переміщення води в клітини потребує локального зниження осмолярності інтерстицію або підвищення осмолярності цитоплазми. Зміни онкотичного тиску плазми не впливають на клітинні водні потоки напряму, тому клітинна гідратація не є типова реакція на введення альбуміну.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патофізіологія системного кровообігу