Секреція яких гормонів гіпофізу гальмується після прийому оральних контрацептивів, які містять статеві гормони?

Чому це правильна відповідь

Оральні контрацептиви містять синтетичні естрогени та прогестини, що імітують високі рівні статевих гормонів у фазі лютеїнової секреції та вагітності, створюючи негативний зворотний зв’язок на гіпоталамус та гіпофіз. Естрогени пригнічують вивільнення гонадоліберину (GnRH) нейронами преоптичної та аркуатної зон гіпоталамуса через активацію GABA-ергічних та опіоїдних інтернейронів, зменшуючи пульсатильну секрецію GnRH. На клітинному рівні регуляція відбувається через естрогенові рецептори α та β у гонадотропних клітинах передньої частки гіпофіза, де високі концентрації естрогенів та прогестинів знижують експресію рецепторів до GnRH та безпосередньо пригнічують синтез субодиниць ФСГ та ЛГ. Прогестини посилюють цей ефект, блокуючи піки ЛГ через стабілізацію негативного зворотного зв’язку. Зменшення пульсатильної секреції GnRH усуває овуляторний пік ЛГ та знижує базовий рівень ФСГ, запобігаючи фолікулярному розвитку та овуляції. Зворотний зв’язок реалізується через високі рівні циркулюючих статевих стероїдів, що імітують фізіологічний стан лютеїнової фази чи вагітності, повністю пригнічуючи гонадотропну вісь. Саме пригнічення гонадотропних гормонів пояснює контрацептивний ефект, оскільки відсутність ФСГ блокує зростання фолікулів, а відсутність піку ЛГ унеможливлює овуляцію без впливу на інші тропні гормони гіпофіза. Цей механізм забезпечує оборотну супресію репродуктивної функції при постійному прийомі препаратів. Гонадотропні гормони є єдиними тропними гормонами гіпофіза, секреція яких безпосередньо регулюється негативним зворотним зв’язком від статевих стероїдів яєчників, що робить їх чутливими до екзогенних аналогів.