У лабораторії особливо небезпечних інфекцій проводиться мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу від хворого з підозрою на чуму, забарвленого за Гінсом-Буррі. Яку властивість збудника дозволяє визначити даний метод?

Чому це правильна відповідь

Чума викликається грамнегативною нерухомою паличкоподібною бактерією Yersinia pestis родини Enterobacteriaceae, яка має овоїдну форму з характерним біполярним забарвленням, не утворює спор чи джгутиків, але продукує виражену полісахаридну капсулу (антиген F1), що складається з глікопротеїну та забезпечує антифагоцитарну захист. Клітинна стінка типова для грамнегативних бактерій з ендотоксином. Метод фарбування за Гінсом-Буррі спеціально розроблений для візуалізації капсули Yersinia pestis: капсула забарвлюється в рожево-червоний колір, а тіло бактерії — в темно-синій, що створює контрастну картину з світлим гало навколо клітини на темному фоні. Основними факторами патогенності Yersinia pestis є капсульний антиген F1, що перешкоджає фагоцитозу, плазмідно-кодовані білки Yop та V-антиген, що інгібують імунну відповідь макрофагів, ендотоксин та ферменти агресії, такі як коагулаза та фібринолізин. Збудник має тропність до лімфатичної системи та макрофагів, де розмножується внутрішньоклітинно, уникаючи імунної елімінації завдяки капсулі та інгібіції фагоцитозу. Патогенез чуми залежить від шляху проникнення: при бубонній формі через укус блохи бактерії захоплюються макрофагами, розмножуються в регіонарних лімфовузлах з утворенням бубонів, при септичній — масивна бактеріємія з геморагіями та шоком, при легеневій — аерогенне поширення з некротичною пневмонією. Капсула відіграє ключову роль у виживанні в макрофагах та формуванні первинного вогнища. Імунна відповідь вроджена з активацією макрофагів недостатня через інгібіцію, набута гуморальна з антитілами до F1 формується пізно при тяжкому перебігу. Діагностика чуми в лабораторіях особливо небезпечних інфекцій включає мікроскопію патологічного матеріалу (пунктат бубона, мокротиння, кров), забарвленого за Гінсом-Буррі, де виявлення біполярно забарвлених паличок з вираженою капсулою є патогномонічною ознакою. Культуральне виділення на агарі з подальшою ідентифікацією за біохімічними тестами та чутливістю до фага, ПЛР на плазмідні гени та серологія на F1-антиген підтверджують діагноз. Метод Гінсом-Буррі спеціально візуалізує капсулу, відрізняючи Y. pestis від інших ентеробактерій без капсули. Імунітет при чумі переважно гуморальний з антитілами до капсульного антигену F1 та токсинів, клітинний відіграє допоміжну роль. Післяінфекційний імунітет стійкий, але короткочасний. Існує жива атенуйована вакцина EV для профілактики в ендемічних осередках, специфічна профілактика включає антибіотики для контактних, неспецифічна — дератизацію та боротьбу з блохами. Саме використання фарбування за Гінсом-Буррі при мікроскопії патологічного матеріалу від хворого з підозрою на чуму прямо вказує на виявлення капсулоутворення, оскільки цей метод спеціально розроблений для контрастної візуалізації полісахаридної капсули Yersinia pestis як рожевої оболонки навколо темно-синьої бактерії. Це безпосередньо пов’язано з ключовим фактором вірулентності збудника, що забезпечує антифагоцитарний захист та внутрішньоклітинне виживання. Це чітко відрізняє Y. pestis від інших ентеробактерій, які не мають такої капсули, та від кислотостійких мікобактерій чи споротвірних бацил, для яких застосовуються інші методи фарбування.