Під час розтину тіла померлої дитини 1,5 років виявлені: геморагічний висип на шкірі, помірна гіперемія та набряк слизової оболонки носоглотки, дрібні крововиливи у слизових оболонках і внутрішніх органах, різкі дистрофічні зміни в печінці, міокарді, гострий некротичний нефроз, масивні крововиливи у наднирниках. Для якого захворювання найбільш характери виявлєні зміни?

Чому це правильна відповідь

Менінгококова інфекція у дітей раннього віку характеризується розвитком менінгококцемії з генералізованим ураженням судинної стінки, тяжкими геморагічними проявами та гострою інтоксикацією. Центральним патогенетичним механізмом є ендотоксин грамнегативного менінгокока, що викликає ендотеліальне ушкодження, яке призводить до дифузного геморагічного васкуліту, підвищення проникності судин та виходу еритроцитів у тканини. Геморагічний висип на шкірі, дрібні крововиливи у слизових оболонках і внутрішніх органах є типовими системними проявами гострої менінгококцемії. Ураження печінки, міокарда і нирок є наслідком токсичного впливу та мікроциркуляторних розладів, що проявляються тяжкими дистрофічними змінами паренхіми. В печінці та міокарді спостерігаються зерниста та жирові дистрофії, які відображають виражену гіпоксію тканин та метаболічний колапс. Гострий некротичний нефроз є морфологічним субстратом гострої ниркової недостатності, який виникає через тромбогеморагічні порушення та токсичне ушкодження епітелію канальців. Массивні крововиливи у наднирниках є класичним проявом синдрому Ватерхауса–Фрідеріксена, який є тяжким ускладненням менінгококцемії. Ураження наднирників призводить до гострого дефіциту глюко- та мінералокортикоїдів, що супроводжується колапсом, гіпотонією, шоком та швидкою смертю. Цей синдром є патогномонічним для фульмінантної менінгококової інфекції і відрізняє її від інших інфекційних хвороб. Гіперемія та набряк слизових оболонок носоглотки відображають первинну локалізацію інфекції та її гострий перебіг, що включає катаральне запалення верхніх дихальних шляхів. Однак домінуючими є системні прояви ендотоксичного шоку, що ведуть до дисемінованого внутрішньосудинного згортання, множинних крововиливів та поліорганної недостатності. У контексті клініко-морфологічного комплексу саме "Менінгококова інфекція" є правильним варіантом, оскільки поєднує гострий генералізований геморагічний васкуліт, тяжку дистрофію органів, некротичний нефроз та масивні крововиливи у наднирниках, що не є типовим для інших перерахованих інфекцій.