Під час мікроскопічного дослідження біоптату шкіри спостерігаються гранульоми, що складаються з епітеліоїдних клітин, які оточені в основному Т- лімфоцитами. Серед епітеліоїдних клітин розташовуються поодинокі гігантські багатоядерні клітини Пирогова-Лангханса. У центрі гранульом виявляються ділянки казеозного некрозу. Кровоносні судини відсутні. Для якого захворювання характерні такі гранульоми?

Чому це правильна відповідь

Туберкульоз шкіри є хронічним гранулематозним запаленням, що розвивається при гематогенному або лімфогенному занесенні Mycobacterium tuberculosis у дерму, і характеризується формуванням специфічних туберкульозних гранульом з центральним казеозним некрозом та периферичним валом із епітеліоїдних клітин, гігантських клітин Пирогова-Лангханса та лімфоцитів. Макроскопічно ураження шкіри представлені вузлами, виразками або бородавчастими розростаннями, тоді як мікроскопічно гранульоми складаються з епітеліоїдних клітин з блідою цитоплазмою, оточених переважно Т-лімфоцитами (CD4+ і CD8+), поодинокими гігантськими багатоядерними клітинами типу Лангханса з периферичним розташуванням ядер, у центрі — аморфний казеозний некроз безструктурного вигляду, кровоносні судини відсутні в центрі гранульоми через некроз, а по периферії — лімфоїдний вал з плазматичними клітинами та фіброзом у старих гранульомах. Ці морфологічні зміни пов’язані з етіологією та патогенезом, де мікобактерії фагоцитуються макрофагами, але не гинуть через наявність ліпідної оболонки, викликають активацію Т-клітинного імунітету (гіперчутливість сповільненого типу), продукцію IFN-γ, що трансформує макрофаги в епітеліоїдні клітини та гігантські клітини Лангханса, а також формування казеозного некрозу через дію токсинів і лізосомальних ферментів, при цьому відсутність судин у центрі гранульоми є результатом некрозу та компресії. Ускладнення туберкульозу шкіри включають утворення виразок з формуванням рубців, дисемінацію процесу з утворенням скрофулодерми, міліарного туберкульозу шкіри, а також вторинне інфікування з переходом у гнійне запалення чи формування свищів. В контексті біоптату шкіри з гранульомами, що складаються з епітеліоїдних клітин, оточених Т-лімфоцитами, поодинокими гігантськими клітинами Пирогова-Лангханса, центральним казеозним некрозом та відсутністю судин у центрі правильним є саме туберкульоз, оскільки лише туберкульозна гранульома має класичний казеозний некроз і гігантські клітини типу Лангханса з Т-лімфоцитарним валом, тоді як інші захворювання мають інший тип гранульом без казеозу чи з іншими клітинними елементами. Крім того, відсутність судин у центрі гранульоми є характерною саме для туберкульозної гранульоми через виражений некроз. На відміну від саркоїдозу, де гранульоми неказеозні та багаті на гігантські клітини, туберкульозна гранульома завжди має казеозний некроз, що є патогномонічною ознакою.