На ізольованому серці вивчалась швидкість проведення збудження у різних його ділянках. Де була виявлена найменша швидкість?

Чому це правильна відповідь

Проведення збудження в серці визначається електрофізіологічними властивостями клітин провідної системи, насамперед швидкістю деполяризації та міжклітинною електричною зв’язаністю. Атріовентрикулярний вузол має спеціалізовані клітини з повільною електричною відповіддю, що принципово відрізняє його від інших структур. На мембранному та клітинному рівнях у клітинах атріовентрикулярного вузла відсутні швидкі потенціалзалежні натрієві канали, які забезпечують стрімку фазу 0 потенціалу дії. Деполяризація тут реалізується переважно через повільні кальцієві канали, що зумовлює низьку швидкість наростання потенціалу дії. Органний рівень регуляції проявляється у фізіологічній затримці проведення імпульсу між передсердями та шлуночками. Ця затримка необхідна для завершення систоли передсердь і оптимального наповнення шлуночків перед їх скороченням. Зворотні зв’язки реалізуються через вегетативний вплив, який може ще більше сповільнювати або прискорювати проведення, але базово атріовентрикулярний вузол залишається структурою з мінімальною швидкістю проведення. Саме ця властивість визначає його роль як фізіологічного фільтра імпульсів. Таким чином, найменша швидкість проведення збудження в серці закономірно виявляється в атріовентрикулярному вузлі через особливості іонних механізмів деполяризації та міжклітинних контактів.