У хворого через добу після апендектомії при аналiзi крові виявили нейтрофільний лейкоцитоз з регенеративним зсувом вліво. Який найбільш імовірний механізм розвитку абсолютного лейкоцитозу у периферичній крові хворого?

Чому це правильна відповідь

Через добу після апендектомії у хворого розвинувся нейтрофільний лейкоцитоз із регенеративним зсувом (поява юних, мієлоцитів, промієлоцитів), що є класичною реакцією системи крові на гостре гнійне запалення та операційну травму. Основним механізмом є різке посилення гранулоцитопоезу в червоному кістковому мозку під впливом колонієстимулюючих факторів (G-CSF, GM-CSF) та інтерлейкінів (IL-1β, IL-6, IL-3), які масово продукованих активованими макрофагами, ендотелієм та фібробластами в зоні запалення та операційної рани. Ці цитокіни зв’язуються з рецепторами на мієлоїдних прогеніторних клітинах (CFU-GM, активують сигнальні шляхи JAK-STAT, MAPK та PI3K-Akt, що призводить до скорочення тривалості клітинного циклу, прискореного дозрівання нейтрофілів і викиду незрілих форм у кров. Одночасно G-CSF інгібує апоптоз нейтрофілів через активацію Bcl-xL та пригнічує негативні регулятори (SOCS-3), що ще більше збільшує кількість циркулюючих гранулоцитів. Регенеративний зсув вліво (збільшення відсотка паличкоядерних та поява юних форм) є прямим доказом прискореного вивільнення нейтрофілів із кісткового мозку і не може бути пояснений лише перерозподілом чи уповільненням еміграції. Посилення лейкопоезу забезпечує організм великою кількістю фагоцитів для локалізації інфекції в черевній порожнині та загоєння рани, досягаючи піку на 2–4 добу після операції. Така реакція є фізіологічною адаптивною відповіддю на гострий інфекційно-запальний процес і не потребує корекції, якщо немає ознак сепсису. Саме посилення лейкопоезу, а не перерозподіл чи зниження деструкції, є провідним механізмом абсолютного нейтрофільного лейкоцитозу з регенеративним зсувом у перші 24–48 годин після операції.