При ендоскопії шлунка виявлена атрофія слизової оболонки. Мікроскопічно в біоптаті виявлена пухлина, побудована з ланцюжків атипових епітеліальних клітин, розташованих серед тяжів грубоволокнистої сполучної тканини; строма значно переважає над паренхімою. Який найбільш імовірний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Скірозний рак шлунка є різновидом аденокарциноми з вираженим склерозуванням строми та значним переважанням сполучної тканини над паренхімою. Цей варіант пухлини відносять до інфільтративних, високодесмопластичних форм раку, який характеризується щільною, твердою консистенцією та дифузним ураженням стінки шлунка. Формування значного фіброзу навколо пухлинних клітин є відповіддю строми на агресивний інвазивний ріст пухлини. Мікроскопічно характерною ознакою є відносна бідність клітинного компоненту при значній кількості щільних, грубоволокнистих колагенових прошарків, які розділяють поодинокі або невеликі групи атипових епітеліальних клітин. Ці клітини формують ланцюжки або дрібні тяжі, інколи зі слабко вираженим залозистим диференціюванням. Така структура морфологічно відображає активну десмопластичну реакцію, яка зумовлює ущільнення стінки органу та прогресуючу атрофію слизової оболонки. Патогенетично скірозний рак характеризується інфільтративним типом росту, що впливає не лише на локальну архітектоніку, але й на функцію органу, зумовлюючи порушення моторики, секреції та всмоктування. Надмірне продукування колагену фібробластами стимулюється ростовими факторами пухлинних клітин, що робить стромальний компонент не просто вторинним, а активно патогенетичним. Ця реакція веде до ригідності стінки шлунка, клінічно проявляючись як "панцирний шлунок" при поширених формах. Ускладненнями є раннє інвазивне поширення пухлини у підслизовий та м’язовий шари, метастазування по лімфатичних шляхах і низька відповідь на терапію через погану васкуляризацію та фіброз строми. Високий ступінь фіброзу корелює зі зменшенням кількості клітинних мітозів, але не означає нижчу злоякісність, оскільки пухлина часто є біологічно агресивною. У контексті питання вирішальним є поєднання архітектури пухлини (ланцюжки атипових клітин) та домінування грубоволокнистої строми, що відрізняє скірозний рак від інших варіантів. Атрофія слизової оболонки відповідає хронічному ураженню, що супроводжує інфільтративний ріст, та підтверджує тривалий перебіг процесу.