MedOnline Тренуватись онлайн

Через декілька годин після опіку в ділянці гіперемії та набряку шкіри у хворого з’явилось вогнище некрозу. Який головний механізм забезпечує посилення руйнівних явищ в осередку запалення?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку йдеться про гостре запалення, спричинене термічним ушкодженням, при якому первинна альтерація викликається безпосередньою дією високої температури на клітинні структури. Це призводить до некрозу і деградації тканин на початковому етапі, але важливо, що розвиток нового вогнища некрозу через кілька годин є результатом не первинного ушкодження, а прогресуючих патобіохімічних процесів, які запускає саме запальна реакція. Тому основним механізмом руйнування тканин стає вторинна альтерація. Вторинна альтерація є наслідком дії медіаторів запалення, протеолітичних ферментів, активних форм кисню та лізосомальних ензимів, що виділяються нейтрофілами, макрофагами і пошкодженими клітинами. Високі концентрації цих речовин індукують каскад вільнорадикального окиснення, порушення мембранної цілісності та протеоліз структурних білків. Це створює «самопідтримувальний» цикл ушкодження, за якого інфільтрація лейкоцитів веде до ще більшої альтерації, незалежно від дії первинного фактору. Зміни гомеостазу в зоні запалення включають ацидоз, гіпоксію, накопичення продуктів розпаду тканин і порушення мікроциркуляції. Ці фактори погіршують трофіку клітин, знижують активність репаративних механізмів і підсилюють чутливість клітин до токсичних метаболітів. Гіпоксія, у свою чергу, активує ферменти, що сприяють некротичній загибелі клітин, тим самим поглиблюючи вторинну альтерацію. Клінічним вираженням цих процесів є збільшення ураженої ділянки та перехід оборотних пошкоджень у незворотні, що проявляється розвитком сформованого вогнища некрозу. Вторинна альтерація визначає топографію і тяжкість запального процесу, а не лише його початковий обсяг. Саме тому зона руйнування часто перевищує межі первинно ушкодженої тканини. Правильність вибору зумовлена тим, що саме вторинна альтерація є основним рушійним механізмом розширення некрозу в осередку запалення після первинного пошкодження. Первинна альтерація визначає початковий ступінь ушкодження, але подальше посилення деструкції тканин є прямим результатом медіаторно-клітинних механізмів гострого запалення.

Чому інші варіанти не підходять

Діапедез еритроцитів
Діапедез еритроцитів є наслідком порушення цілісності капілярів і підвищення проникності, що формує геморагічний компонент ексудату. Він не запускає протеолітичні або оксидативні процеси і не посилює некроз. Тому не може бути провідним чинником альтерації.
Еміграція лімфоцитів
Еміграція лімфоцитів характерна для хронічного запалення і пов’язана з імунною відповіддю, а не гострим руйнуванням тканин. Лімфоцити не є головними джерелами протеаз і вільних радикалів, тому не здатні забезпечити інтенсивну некротичну деструкцію. Це не узгоджується з гострим розвитком некрозу.
Проліферація фібробластів
Проліферація фібробластів відбувається на стадії проліферації і спрямована на репарацію та формування грануляційної тканини. Вона не спричиняє руйнування, а, навпаки, зупиняє його. Тому не може пояснити збільшення вогнища некрозу.
Первинна альтерація
Первинна альтерація є прямим наслідком первинного ушкодження, наприклад, опіку, але її зона визначається дією пошкоджуючого фактору в момент травми. Вона не може пояснити прогресуюче збільшення некрозу через кілька годин, що є ознакою вторинної альтерації. Тому цей варіант не відповідає ситуації.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Запалення