Хворому з гіперсекрецією шлункового соку лікар рекомендував виключити з дієти насичені бульйони і овочеві відвари, тому що вони стимулюють шлункову секрецію переважно через активацію:
- А Смакових рецепторів
- Б Механорецепторів шлунка
- В Вироблення секретину
- Г Вироблення гастрину Правильна
- Д Механорецепторів ротової порожнини
Чому це правильна відповідь
Насичені бульйони та овочеві відвари містять екстрактивні речовини та продукти часткового гідролізу білків, які безпосередньо впливають на ендокринні клітини слизової оболонки антрального відділу шлунка. Ці речовини стимулюють G-клітини, що призводить до секреції гастрину в кров, а не до прямої дії на парієтальні клітини. Гастрин реалізує свій ефект на гормональному рівні регуляції, діючи як системний гуморальний медіатор. Після вивільнення він транспортується з кров’ю до тіла та дна шлунка, де взаємодіє з CCK-B-рецепторами ентерохромафіноподібних клітин та безпосередньо з парієтальними клітинами. Активація CCK-B-рецепторів на ентерохромафіноподібних клітинах стимулює вивільнення гістаміну, який діє паракринно на H2-рецептори парієтальних клітин. Це призводить до активації аденілатциклази, зростання внутрішньоклітинного рівня цАМФ і активації протонної помпи H⁺/K⁺-АТФази апікальної мембрани. Крім гістамін-опосередкованого шляху, гастрин має прямий стимулюючий вплив на парієтальні клітини, підвищуючи їхню чутливість до ацетилхоліну та гістаміну. Таким чином формується потенціюючий ефект, за якого секреція соляної кислоти зростає значно сильніше, ніж при ізольованій дії нервових механізмів. Наявність негативного зворотного зв’язку через соматостатин D-клітин обмежує надмірну секрецію, проте при гіперсекреції цей гальмівний механізм є недостатнім. Саме тому стимуляція гастринової ланки є ключовим фактором посилення шлункової секреції під впливом таких харчових стимулів.