Хвора 45-ти років звернулась із скаргами на облисіння. При огляді: шкіра голови плямисто-коричневого кольору, малорухлива, тоненька, щільна, вкрита роговими лусочками. При гістологічному дослідженні - гіперкератоз, в дермі склероз, периваскулярні лімфомакрофагальні інфільтрати, атрофія потових та сальних залоз. У крові виявлені LE-клітини. Який найбільш імовірний діагноз?

Чому це правильна відповідь

Йдеться про системне автоімунне захворювання з переважним ураженням сполучної тканини та судин мікроциркуляторного русла, що морфологічно проявляється імунокомплексним запаленням. Ураження шкіри є одним із типових і ранніх проявів цього процесу та має характер хронічного імунного дерматиту з подальшими дистрофічними й атрофічними змінами. Макроскопічно шкіра стає тонкою, щільною, малорухливою, з плямистою пігментацією та лущенням, що відповідає опису осередкової атрофії та гіперкератозу. Алопеція формується внаслідок ушкодження волосяних фолікулів і придатків шкіри на тлі імунного запалення. Мікроскопічно визначаються гіперкератоз епідермісу, склероз дерми, периваскулярні лімфомакрофагальні інфільтрати та атрофія потових і сальних залоз. Таке поєднання змін відображає хронічний перебіг імунокомплексного процесу з ураженням судин і вторинною ішемією та фіброзом тканин. Виявлення LE-клітин у крові є ключовою імуноморфологічною ознакою системного червоного вовчака. Вони утворюються внаслідок фагоцитозу ядерного матеріалу клітин, опсонізованого антиядерними антитілами, що безпосередньо вказує на автоімунний характер захворювання. Саме поєднання характерних шкірних змін, атрофії придатків, периваскулярних інфільтратів і наявності LE-клітин дозволяє однозначно встановити діагноз системного червоного вовчака та відмежувати його від інших ревматичних і васкулітних захворювань.