MedOnline Тренуватись онлайн

Через три тижні після пересадки серця у пацієнта різко погіршився стан. Смерть настала від гострої серцевої недостатності. Гістологічно в міокарді виявлено васкуліт, некрози та лімфоцитарну інфільтрацію. Назвіть причину таких змін:

Чому це правильна відповідь

Гостре відторгнення трансплантату є імунологічно опосередкованою реакцією проти пересадженого органа, яка розвивається через дні або тижні після трансплантації. Основним механізмом є активація Т-лімфоцитами клітинної цитотоксичної відповіді на чужорідні антигени MHC донорського органу. В результаті цього патогенетичного процесу виникає пошкодження судинної стінки та паренхіми з розвитком васкуліту, інтерстиціального запалення та некрозу кардіоміоцитів. Макроскопічно міокард може бути набряклим, тьмяним, з ділянками розм’якшення, але найхарактерніші зміни виявляються мікроскопічно. Гістологічно визначається щільна лімфоцитарна інфільтрація, яка локалізується периваскулярно та інтерстиційно, з ураженням ендотелію судин, що веде до розвитку імунного васкуліту. Судинна інфраструктура стає набряклою, ендотеліальні клітини десквамуються, а в просвіті можуть формуватися тромботичні маси, що посилює ішемічне ушкодження міокарда. Некроз кардіоміоцитів є наслідком прямої цитотоксичної дії Т-лімфоцитів та опосередкованого ушкодження через запальні медіатори, що виділяються активованими клітинами. Некротичні ділянки найчастіше є вогнищевими, але при тяжкому перебігу можуть бути масивними, сприяючи швидкому розвитку гострої серцевої недостатності. Зміни у стромі включають набряк, ранні прояви фіброзу та пошкодження мікроциркуляції. Імунні механізми гострого відторгнення можуть також залучати гуморальні фактори, але провідним залишається клітинний тип реакції. Це відрізняє гостре відторгнення від хронічного, яке характеризується прогресуючим фіброзом, проліферацією інтими та стенозом судин без виражених гострих некротичних процесів. Клінічно гостре відторгнення проявляється гіпераклією, токсичним ураженням міокарда та швидким погіршенням насосної функції серця, що відображає морфологічні зміни. У даному випадку описані васкуліт, некрози та лімфоцитарна інфільтрація є кардинальними морфологічними ознаками гострого відторгнення трансплантату, що чітко узгоджується з інтервалом у три тижні після операції.

Чому інші варіанти не підходять

Хронічне відторгнення трансплантату
Хронічне відторгнення характеризується прогресуючою фібропластичною перебудовою, стенозом судин та дифузним склерозом тканини без масивних гострих некрозів і вираженого васкуліту. У даному випадку описані гострі зміни, тому цей варіант виключається.
Найгостріше відторгнення трансплантату
Найгостріше відторгнення розвивається протягом годин або перших днів після трансплантації та обумовлене переважно гуморальними механізмами з тромбозом та тотальним некрозом тканини. У ситуації тритижневого інтервалу та лімфоцитарної інфільтрації цей варіант не відповідає морфології.
Інфаркт міокарда
Інфаркт міокарда проявляється коагуляційним некрозом кардіоміоцитів з мінімальною запальною інфільтрацією на ранніх стадіях, без імунного васкуліту. Виявлений лімфоцитарний васкуліт і дифузна інфільтрація не характерні для інфаркту і вказують на імунний процес.
Некротизуючий васкуліт
Некротизуючий васкуліт може викликати подібні судинні зміни, але зазвичай супроводжується системними васкулітами та не пов'язаний з трансплантацією. Крім того, визначальною є інтенсивна лімфоцитарна інфільтрація міокарда, що характерно саме для гострого відторгнення.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патологія імунної системи