Під час гістологічного дослідження щитоподібної залози, видаленої в ході операції, виявлена деструкція й атрофія фолікулів, дифузна лімфоцитарна інфільтрація з формуванням лімфоїдних фолікулів в стромі. До якої групи захворювань належить такий тиреоїдит?

Чому це правильна відповідь

Аутоімунний тиреоїдит (хвороба Хашимото) є класичним органоспецифічним автоімунним захворюванням, при якому Т- і В-лімфоцити атакують власні антигени щитоподібної залози (тиреоглобулін, тиреопероксидазу, рецептор ТТГ), що призводить до прогресуючої деструкції та атрофії паренхіми залози. Макроскопічно щитоподібна залоза збільшена, щільна, сірувато-біла на розрізі, з дрібнозернистою поверхнею; мікроскопічно спостерігається масивна дифузна лімфоцитарна інфільтрація строми з утворенням вторинних лімфоїдних фолікулів із гермінативними центрами, виражена деструкція та атрофія тиреоїдних фолікулів з повною втратою колоїду, окремі фолікули заміщені плазмоцитами та макрофагами (клітини Гюртле з еозинофільною зернистою цитоплазмою), строма склерозована з грубими колагеновими волокнами, судини з лімфоцитарною інфільтрацією стінки. Ці зміни зумовлені генетичною схильністю (HLA-DR3, DR5, CTLA-4) та зовнішніми тригерами (вірусні інфекції, стрес, йод), що порушують імунологічну толерантність і активують аутореактивні Т-хелпери 1 типу, які стимулюють В-клітини до продукції антитіл та цитотоксичні Т-лімфоцити, викликаючи апоптоз тиреоцитів і хронічне запалення. Ускладнення аутоімунного тиреоїдиту включають стійкий гіпотиреоз з мікседемою, фіброзну трансформацію залози, рідко — розвиток В-клітинної лімфоми щитоподібної залози на фоні хронічної антигенної стимуляції. В контексті питання правильним є саме аутоімунні захворювання, оскільки дифузна лімфоцитарна інфільтрація з формуванням лімфоїдних фолікулів і деструкцією тиреоїдних фолікулів є патогномонічною картиною хвороби Хашимото, тоді як вірусні тиреоїдити (підгострий гранулематозний де Кервена) мають гігантоклітинні гранульоми, бактеріальні — гній, інфекційно-алергічні — еозинофіли, а фізичні фактори — рубці після опромінення. Наявність гермінативних центрів у стромі остаточно підтверджує автоімунний генез.