У хворого хлопчика 12-ти років вміст холестерину в сироватці крові до 25 ммоль/л. В анамнезі - спадкова сімейна гіперхолестеринемія, причиною якої є порушення синтезу білків-рецепторів до:

Чому це правильна відповідь

Сімейна гіперхолестеринемія (СГХ) — аутосомно-домінантне захворювання, зумовлене мутаціями гена LDLR, що кодує рецептор до ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ, LDL). LDL-рецептор — трансмембранний глікопротеїн, що експресується переважно на поверхні гепатоцитів (70–80 % усіх рецепторів організму) і в меншій кількості на фібробластах, ендотеліальних та гладеньком’язових клітинах. У нормі він зв’язує апо-В100 ЛПНЩ та, меншою мірою, апо-Е-вмісні ЛПДНЩ, після чого комплекс рецептор-ліпопротеїн ендоцитозується через клатрин-вмісні ямки за участі адаптерного білка ARH; в ендосомах (рН <6) ЛПНЩ відокремлюється, рецептор рециркулює на поверхню (10–15 хв), а ЛПНЩ розщеплюється в лізосомах до вільного холестерину та амінокислот. При мутаціях LDLR (понад 2000 описаних варіантів: нульові алелі, дефекти зв’язування, внутрішньої інтерналзації, кластеризації чи рециркуляції) кількість функціональних рецепторів різко зменшується (гетерозиготи — 50 %, гомозиготи — <5 %). Внаслідок цього ЛПНЩ не захоплюються гепатоцитами, їхній кліренс із плазми падає в 5–10 разів, концентрація холестерину ЛПНЩ зростає до 15–25 ммоль/л у гетерозигот і до 20–40 ммоль/л у гомозигот. Надлишковий холестерин відкладається в сухожиллях (ксантоми ахіллового сухожилля, розгиначів кисті), рогівці (arcus lipoides corne) та артеріях, викликаючи ранній атеросклероз, стенозуючі ураження коронарних і церебральних судин, інфаркти міокарда вже в дитячому та юнацькому віці. Регуляція кількості LDL-рецепторів здійснюється SREBP-2 шляхом: при низькому внутрішньоклітинному холестерині SREBP-2 активується, транслокується в ядро і індукує транскрипцію LDLR; при надлишку холестерину SREBP-2 залишається неактивним, синтез рецепторів пригнічується. При СГХ цей механізм зворотного зв’язку порушений через первинний дефект рецептора, тому навіть високий холестерин не може знизити його рівень у плазмі. Жоден інший клас ліпопротеїнів (хіломікрони, ЛПВЩ, ЛПДНЩ, ЛПДНЩ) не є основним субстратом LDL-рецептора і не викликає такого вираженого підвищення холестерину при порушенні саме їхнього метаболізму.