MedOnline Тренуватись онлайн

У хлопчика 11-ти років вміст холестерину в сироватці крові до 25 ммоль/л. В анамнезі - спадкова сімейна гіперхолестеринемія, причиною якої є порушення синтезу білків-рецепторів до:

Чому це правильна відповідь

Це порушення належить до спадкових дефектів ліпідного обміну, зокрема класичної сімейної гіперхолестеринемії ІІа типу за Фредріксоном. Основною біохімічною ознакою цього стану є надзвичайно високий рівень холестерину крові, що переважно знаходиться в складі ЛПНЩ. ЛПНЩ є основними переносниками холестерину з печінки до периферичних тканин, і їхній кліренс критично залежить від функціонального рецептора до апо-В100/апо-Е. Механізм полягає в мутації гена LDLR, що кодує рецептор до ЛПНЩ. У нормі рецептор локалізується на поверхні клітин, переважно гепатоцитів, і зв’язує ЛПНЩ через аполіпопротеїн В-100, після чого комплекс ендоцитується, розщеплюється в ендосомах, а холестерин використовується клітиною або депонується. При дефекті LDL-рецептора ЛПНЩ не можуть ефективно зв’язуватися та захоплюватися клітиною, залишаються в циркуляції, що призводить до значного підвищення концентрації холестерину. Регуляція обміну холестерину передбачає негативний зворотний зв’язок: коли в гепатоцитах достатньо холестерину, пригнічується експресія HMG-CoA-редуктази та синтез нових рецепторів ЛПНЩ. У хворих із дефектом рецептора клітини «не бачать» холестерин, що циркулює у крові, тому синтез ендогенного холестерину не пригнічується, а рівень ЛПНЩ продовжує зростати. Зростання концентрації ЛПНЩ майже повністю пояснює клініку: ксантоми, коронаросклероз у підлітковому віці, значно підвищений ризик інфаркту міокарда. Наслідками є прогресуюче атеросклеротичне ураження судин. Надлишковий холестерин ЛПНЩ потрапляє в інтима артерій, де накопичується у макрофагах, перетворюючи їх на пінисті клітини. Це стимулює запалення, проліферацію гладком’язових клітин та формування атероматозної бляшки. Високий рівень ЛПНЩ — прямий біохімічний субстрат для розвитку ранніх і тяжких серцево-судинних подій. Правильність варіанта обумовлена тим, що саме дефект рецепторів ЛПНЩ є класичним механізмом сімейної гіперхолестеринемії з рівнем холестерину понад 15–20 ммоль/л. Жоден інший клас ліпопротеїнів не дає такого вираженого та вибіркового підвищення холестерину, тому тільки варіант із ЛПНЩ відповідає біохімічній суті захворювання.

Чому інші варіанти не підходять

Ліпопротеїнів проміжної щільності
ЛППЩ є перехідною формою між ЛПДНЩ та ЛПНЩ і зазвичай не накопичуються при класичній сімейній гіперхолестеринемії. Їхній кліренс залежить переважно від апо-Е-рецепторів, а не від дефектних LDL-рецепторів, тому вони не зумовлюють рівень холестерину 25 ммоль/л.
Ліпопротеїнів високої щільності
ЛПВЩ беруть участь у зворотному транспорті холестерину від тканин до печінки і їхній дефіцит спричинює зниження «корисного» холестерину, але не гіперхолестеринемію. При дефекті ЛПВЩ атерогенез прискорюється, проте не виникає різкого підвищення загального холестерину.
Хіломікронів
Хіломікрани транспортують дієтичні триацилгліцероли, а не холестерин, і їхній дефект або надлишок пов’язаний із гіпертригліцеридеміями, а не з тяжкою гіперхолестеринемією. Вони майже повністю розщеплюються ліпопротеїнліпазою та не визначають рівень холестерину в спокої.
Ліпопротеїнів дуже низької щільності
ЛПДНЩ транспортують триацилгліцероли печінкового походження і містять значно менше холестерину, ніж ЛПНЩ. Їхній надлишок викликає гіпертригліцеридемію, а не ізольовану гіперхолестеринемію з надвисокими рівнями холестерину, тому варіант не відповідає клінічній картині.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Біосинтез та біотрансформація холестеролу. Ліпопротеїни