Дитина 6-ти років знаходиться на стаціонарному лікуванні з діагнозом алергічного риніту. В крові: зміни в лейкоцитарній формулі. Кількість яких клітин лейкоцитарного ряду може бути збільшена?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку має місце імунопатологічне порушення у вигляді алергічного запалення, що належить до реакцій гіперчутливості негайного типу. Алергічний риніт є класичним прикладом IgE-опосередкованої реакції, при якій імунна система надмірно реагує на неінфекційні антигени, залучаючи специфічні клітинні та гуморальні механізми. Патогенетично ключовим механізмом є активація Th2-лімфоцитів, які продукують інтерлейкіни IL-4, IL-5 та IL-13. Саме IL-5 відіграє провідну роль у стимуляції проліферації, диференціації та виходу еозинофілів із кісткового мозку в периферичну кров, а також у подовженні тривалості їх життя шляхом гальмування апоптозу. Еозинофіли активно залучаються до алергічного запалення, мігрують у тканини слизових оболонок і беруть участь у пошкодженні епітелію за рахунок вивільнення основного білка, еозинофільної пероксидази та лейкотрієнів. Ці медіатори посилюють набряк, гіперсекрецію слизу та подразнення сенсорних нервових закінчень, що формує клінічну картину алергічного риніту. Зміни лейкоцитарної формули при алергічних захворюваннях відображають саме активацію еозинофільної ланки імунної відповіді, а не неспецифічного запалення або клітинного імунітету. Підвищення кількості еозинофілів у периферичній крові є типовим лабораторним маркером атопічних станів у дітей. Саме наявність алергічного риніту як IgE-опосередкованого захворювання та відповідні імунні механізми з домінуючою роллю IL-5 обґрунтовують збільшення кількості еозинофілів і роблять цей варіант патофізіологічно правильним.