У людини збільшений вміст іонів кальцію в плазмі крові, зменшений - у кістках. Надмірна секреція якого гормону може спричинити такі зміни?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку має місце порушення кальцієво-фосфорного обміну за типом гіперкальціємії з одночасною демінералізацією кісткової тканини. Такий варіант характерний не для запалення чи ішемії, а для ендокринної дисрегуляції, зокрема надлишкової дії гормонів, що контролюють баланс кальцію між кістками та плазмою крові. Паратгормон є ключовим регулятором кальцієвого гомеостазу, основною мішенню якого є кісткова тканина, нирки та опосередковано кишечник. На молекулярному рівні він активує остеобласти, які через систему RANK–RANKL стимулюють диференціацію та активацію остеокластів. Це призводить до посиленого резорбування кісткової тканини з виходом іонів кальцію та фосфатів у кров. Під впливом надлишку паратгормону швидкість кісткової резорбції перевищує швидкість остеогенезу, внаслідок чого вміст кальцію в кістках зменшується. Одночасно концентрація кальцію в плазмі крові зростає, формуючи гіперкальціємію. Саме ця комбінація — підвищений кальцій у крові та знижений у кістках — є патогномонічною для надмірної секреції паратгормону. Додатково паратгормон знижує виведення кальцію нирками та стимулює утворення активної форми вітаміну D у нирках, що посилює кишкове всмоктування кальцію. Ці механізми ще більше підтримують високий рівень кальцію в плазмі та поглиблюють дефіцит мінеральних компонентів у кістковій тканині. Саме надмірна секреція паратгормону формує прямий причинно-наслідковий ланцюг: гормональна стимуляція остеокластів → резорбція кістки → вихід кальцію в кров → гіперкальціємія та зниження мінералізації кісток. Жоден інший гормон із наведених варіантів не викликає такого поєднання змін.