У вагітної жінки 26-ти років після тривалого блювання було зареєстровано зниження об’єму циркулюючої крові. Про яку зміну загальної кількості крові може йти мова?

Чому це правильна відповідь

У даній клінічній ситуації має місце порушення системного кровообігу, пов’язане зі зменшенням об’єму циркулюючої крові внаслідок втрати рідини. Тривале блювання призводить передусім до втрати води та електролітів, а не формених елементів крові, що є ключовою патофізіологічною ознакою цього стану. Основний механізм полягає у дегідратації організму. Втрата рідини з позаклітинного простору зменшує об’єм плазми крові, тоді як кількість еритроцитів залишається відносно сталою. Це спричиняє відносне підвищення концентрації формених елементів у крові, тобто гемоконцентрацію, що і визначає поліцитемічний характер змін. Зменшення об’єму плазми порушує венозне повернення до серця, знижує переднавантаження та хвилинний об’єм кровообігу. У відповідь активуються компенсаторні механізми, зокрема симпато-адреналова система та ренін-ангіотензин-альдостеронова система, спрямовані на збереження артеріального тиску та об’єму крові, однак вони не усувають первинної причини — втрати рідини. Клінічно така гіповолемія може проявлятися тахікардією, зниженням артеріального тиску, сухістю слизових оболонок і зменшенням діурезу. Саме поєднання зниженого об’єму циркулюючої крові з відносним збільшенням концентрації еритроцитів є типовим для поліцитемічної гіповолемії. Ключовою патогенетичною ознакою є вибіркова втрата плазми без втрати клітин крові. Це чітко відмежовує поліцитемічну гіповолемію від інших варіантів змін загальної кількості крові та робить цей варіант єдино правильним у даному клінічному сценарії.