У водолазів під час швидкого підйому з глибини на поверхню є ймовірність розвитку декомпресійної хвороби, що може призвести до смерті внаслідок газової емболії. Який газ у цьому разі виділяється?

Чому це правильна відповідь

Декомпресійна хвороба виникає при швидкому зниженні атмосферного тиску під час підйому водолаза, коли розчинений у крові та тканинах азот (N2) переходить у газову фазу з утворенням бульбашок через перевищення парціального тиску над гідростатичним. Азот, як інертний газ, розчиняється в плазмі та ліпідах тканин пропорційно тиску за законом Генрі, і при повільній декомпресії встигає виводитися через легені, але швидке зниження тиску призводить до перенасичення з нуклеацією бульбашок у венозній крові, суглобах, спинному мозку та жировій тканині. Бульбашки азоту активують ендотелій судин з вивільненням тромбопластину, агрегацією тромбоцитів та утворенням мікротромбів, що викликає ішемію тканин та запальну реакцію з проникністю судин. Клінічно це проявляється болем у суглобах через механічне розтягнення та ішемію, неврологічними порушеннями при емболії спинного мозку та газовою емболією легеневої артерії з ризиком раптової смерті. Наслідками є некроз нервової тканини через тривалу ішемію, баротравма легень при швидкому підйомі та хронічні неврологічні дефіцити через дегенерацію мієліну. Саме N2 є правильним варіантом, оскільки азот становить 78% вдихуваного повітря і має низьку розчинність у воді, але високу в ліпідах, що сприяє накопиченню в тканинах під тиском, тоді як інші гази або метаболізуються, або швидко дифундують без утворення емболів при декомпресії.