Знешкодження ксенобіотиків (лікарських засобів, епоксидів, ареноксидів, альдегідів, нітропохідних тощо) та ендогенних метаболітів (естрадіолу, простагландинів, лейкотрієнів) відбувається в печінці шляхом їх кон’югації з:

Чому це правильна відповідь

У задачі описано процес знешкодження ксенобіотиків і реактивних ендогенних метаболітів — це типова фаза ІІ детоксикації в печінці, яка полягає у кон’югації молекул із високореактивними групами. Найважливішим шляхом кон’югації є приєднання трипептиду глутатіону (γ-Glu-Cys-Gly), який має вільну тіольну групу цистеїну — головне місце нуклеофільної атаки на токсичні електрофільні сполуки. Саме глутатіонова кон’югація нейтралізує епоксиди, ареноксиди, електрофільні лікарські метаболіти, альдегіди та інші токсичні продукти, перетворюючи їх на водорозчинні сполуки, які далі можуть перетворюватися на меркаптурові кислоти та виводитися нирками. Механістично цей процес каталізують ферменти глутатіон-S-трансферази, що локалізуються переважно в цитозолі гепатоцитів. Реакція полягає у приєднанні тιοат-аніону глутатіону до електрофільного центру субстрату, що значно знижує його реактивність і токсичність. Продукти кон’югації стають полярнішими, що полегшує їх подальшу екскрецію. Глутатіонова кон’югація має центральне значення при детоксикації лікарських засобів, продуктів перекисного окиснення ліпідів, метаболітів естрадіолу, простагландинів, лейкотрієнів. Регуляція залежить від рівня відновленого глутатіону (GSH), який підтримується ферментом глутатіонредуктазою за участі НАДФН. При виснаженні запасів глутатіону детоксикація різко падає, що небезпечно при інтоксикаціях (наприклад, парацетамолом), коли утворюються реактивні метаболіти, які можуть викликати некроз печінки за умов дефіциту глутатіону. Таким чином, глутатіон виступає ключовим фактором біохімічної безпеки клітини. Найважливіше: у задачі чітко описані саме ті класи сполук, детоксикація яких є класичною функцією глутатіонової кон’югації — епоксиди, ареноксиди, нітропохідні, простагландини, лейкотрієни. Жоден інший запропонований варіант не забезпечує настільки універсального механізму нуклеофільного зв’язування електрофільних токсичних метаболітів.