Знешкодження ксенобіотиків (лікарських засобів, епоксидів, ареноксидів, альдегідів, нітропохідних тощо) та ендогенних метаболітів (естрадіолу, простагландинів, лейкотрієнів) відбувається в печінці шляхом їх кон’югації з:

Чому це правильна відповідь

Детоксикація великої кількості ксенобіотиків та ендогенних реактивних метаболітів (епоксидів, ареноксидів, хінонів, альдегідів, нітросполук) у печінці відбувається переважно на другому етапі біотрансформації за допомогою кон’югації з глутатіоном (γ-глутаміл-цистеїніл-гліцин), що каталізується сімейством ферментів глутатіон-S-трансфераз (GST), які локалізуються в цитозолі та мікросомах гепатоцитів. Реакція полягає в нуклеофільній атаці тіолової групи (-SH) цистеїну глутатіону на електрофільний центр субстрату з утворенням нетоксичного глутатіон-S-кон’югату, який далі в нирках і кишечнику за участю γ-глутамілтранспептидази, цистеїніл-гліцинази та N-ацетилтрансферази перетворюється в меркаптурову кислоту і виводиться з сечею. Цей шлях є основним механізмом знешкодження реактивних проміжних продуктів метаболізму лікарських засобів (наприклад, парацетамолу → NAPQI), поліциклічних ароматичних вуглеводнів, афлатоксину В1, лейкотрієнів, простагландинів та стероїдних гормонів. Регуляція здійснюється через індукцію GST під дією ксенобіотиків шляхом активації ядерного фактора Nrf2, який зв’язується з антиоксидантним елементом відповіді (ARE) і підвищує синтез глутатіону та GST. Виснаження запасів глутатіону (наприклад, при передозуванні парацетамолу) призводить до накопичення реактивних метаболітів, які ковалентно зв’язуються з білками гепатоцитів, викликаючи центрилобулярний некроз печінки та гостру печінкову недостатність. Саме кон’югація з глутатіоном є універсальним і найпоширенішим механізмом другого етапу детоксикації для перелічених класів сполук, тоді як інші варіанти відповідають за значно вужчі групи субстратів.