Під час розтину тіла померлої дитини 1,5 років виявлені: геморагічний висип на шкірі, помірна гіперемія та набряк слизової оболонки носоглотки, дрібні крововиливи у слизових оболонках і внутрішніх органах, різкі дистрофічні зміни в печінці, міокарді, гострий некротичний нефроз, масивні крововиливи в наднирниках. Для якого захворювання найбільш характерні виявлені зміни?

Чому це правильна відповідь

Менінгококова інфекція, особливо її фульмінантна форма, характеризується розвитком генералізованого менінгококового сепсису з тяжким геморагічним синдромом. Основою патогенезу є ендотоксин Neisseria meningitidis, що викликає масивне ушкодження ендотелію капілярів, розвиток дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдрому), глибокі мікроциркуляторні порушення та тромбо-геморагічні розлади. Судинні ушкодження супроводжуються виходом еритроцитів у тканини, що формує численні крововиливи в шкірі, слизових оболонках і внутрішніх органах, описані в даному випадку. Макроскопічно для менінгококового сепсису характерна геморагічна висипка, що має інколи некротичний характер, поширена не лише на шкірі, але й у внутрішніх органах та слизових оболонках. Виявлені дрібні крововиливи в слизових оболонках і органах свідчать про тяжке ушкодження судинної стінки та активацію коагулопатії. Масивні геморагії в наднирниках є патогномонічними для менінгококцемії та відповідають синдрому Ватерхауса—Фрідеріксена — гострій двобічній геморагічній некрозній інволюції наднирників, що часто призводить до блискавичної наднирникової недостатності і смерті. Морфологічно в печінці, міокарді та нирках виявляються тяжкі дистрофічні зміни внаслідок гіпоксії, токсичного ушкодження ендотоксином і мікроциркуляторних розладів. Гострий некротичний нефроз є типовим проявом септичного ураження нирок, що поєднується з ішемією через шок. Такий характер уражень свідчить про системність і гостроту процесу, що нехарактерно для локалізованих інфекцій. Патогенетично менінгококцемія розвивається стрімко, викликає блискавичний септичний шок, що супроводжується гострим порушенням гемодинаміки, ДВЗ-синдромом, множинними органними ушкодженнями та поліорганною недостатністю. Саме така сукупність проявів — геморагічний синдром, дистрофія життєво важливих органів, гостре ураження нирок і геморагічний некроз наднирників — характерна саме для цього інфекційного процесу. Ускладнення включають септичний шок, гостру наднирникову недостатність, поліорганну недостатність, коматозний стан і смерть у короткі терміни. Поєднання геморагічного висипу, ураження внутрішніх органів і масивних крововиливів у наднирниках дозволяє однозначно встановити менінгококову інфекцію як правильний діагноз, що відрізняє її від інших інфекцій, які не дають такого вираженого геморагічного та некротичного компонентів.