При підозрі на туберкульоз хворій дитині зробили пробу Манту Через 24 години у місці введення алергену з’явились припухлість, гіперемія і болісність. Які основні компоненти визначають цю реакцію організму?
- А Мононуклеари, Т-лімфоцити і лімфокіни Правильна
- Б Макрофаги, В-лімфоцити і моноцити
- В Гранулоцити, Т-лімфоцити і IgG
- Г Плазматичні клітини, Т-лімфоцити і лімфокіни
- Д В-лімфоцити, IgM
Чому це правильна відповідь
Реакція на пробу Манту через 24 години є проявом алергічної реакції сповільненого типу (IV тип гіперчутливості), опосередкованої Т-лімфоцитами. Після внутрішньошкірного введення туберкуліну (очищеного протеїнового деривату PPD) антигени захоплюються антигенпрезентуючими клітинами шкіри, презентуються сенсибілізованим CD4+ Т-лімфоцитам Th1-типу через MHC II. Активовані Т-клітини проліферують і виділяють лімфокіни (IFN-γ, IL-2, TNF-α, хемокіни), які залучають мононуклеари (макрофаги та моноцити) до місця ін'єкції. IFN-γ активує макрофаги, підвищуючи їх фагоцитарну активність та продукцію прозапальних медіаторів, TNF-α та IL-1 викликають місцеву вазодилатацію, підвищення проникності судин та ексудацію з формуванням припухлості та гіперемії. Хемокіни забезпечують міграцію додаткових мононуклеарів, утворюючи периваскулярний інфільтрат. Болючість виникає через подразнення нервових закінчень медіаторами та тиском набряку. Клінічно рання реакція (через 24 години) є псевдопозитивною або вказує на високу сенсибілізацію, але класична оцінка проводиться через 48–72 години з вимірюванням індурації. У дітей з попередньою сенсибілізацією (БЦЖ чи контакт з мікобактеріями) реакція може бути вираженою з ранніми ознаками. Ускладнення рідкісні, але при гіперчутливості можливий некроз у місці введення чи везикуляція. Реакція не захищає від туберкульозу, а лише вказує на наявність пам'яті Т-клітин до антигенів мікобактерій. Саме мононуклеари, Т-лімфоцити і лімфокіни правильні, бо ключова ознака — сповільнена реакція з інфільтрацією Т-лімфоцитами та макрофагами під впливом лімфокінів; причинно-наслідковий зв’язок — презентація туберкуліну → активація сенсибілізованих Th1 → секреція лімфокінів → залучення мононуклеарів → місцеве запалення з гіперемією та припухлістю, на відміну від негайного типу з IgE чи гуморальними антитілами.