У тимусі призупинено утворення Т-лімфоцитів-хелперів. Які процеси імуногенезу, що відбуваються в сполучній тканині, будуть порушуватись у першу чергу?

Чому це правильна відповідь

Призупинення утворення Т-лімфоцитів-хелперів у тимусі призводить до дефіциту CD4+ Т-хелперів (переважно Th2 та Tfh), які є центральними регуляторами гуморального імунітету в периферичних лімфоїдних органах та сполучній тканині. Перетворення наївних В-лімфоцитів у плазматичні клітини, що синтезують антитіла, вимагає обов’язкової ко-стимуляції двома сигналами: перший сигнал забезпечується зв’язуванням антигену з BCR, а другий – взаємодією CD40 на В-клітині з CD40L (CD154) на активованому Т-хелпері та секрецією цитокінів (IL-4, IL-21, IL-6). При відсутності Т-хелперів ці процеси блокуються на стадії проліферації В-клітин у гермінативних центрах, утворення центробластів та центроцитів, афінного дозрівання та клас-перемикання ізотипів, що призводить до різкого зниження продукції IgG, IgA, IgE при збереженні лише низькоафінних IgM. Клінічно це проявляється рецидивуючими бактеріальними інфекціями, недостатністю антитілозалежного захисту проти позаклітинних патогенів та порушенням імунологічної пам’яті. Наслідком є розвиток вторинного імунодефіциту з гуморальним компонентом, подібного до синдрому ДіДжорджі або ВІЛ-інфекції на пізніх стадіях. Ключовою патогенетичною ознакою є саме порушення Т-залежного шляху активації В-лімфоцитів, тоді як Т-незалежні антигени (полісахариди) можуть частково активувати В-клітини без Т-допомоги, але їх внесок мінімальний у сполучній тканині при хронічному впливі антигенів. Тому первинно і найбільш виражено страждає саме перетворення В-лімфоцитів у плазматичні клітини, що робить цей варіант єдиним правильним. Відсутність Т-хелперів не впливає на ранні етапи захоплення антигену макрофагами чи дендритними клітинами, оскільки ці процеси регулюються вродженим імунітетом, а опсонізація IgM та комплементом може відбуватись і без Т-допомоги на початкових етапах відповіді.