Під час аналізу електрокардіограми встановлено збільшення тривалості і амплітуди зубця S. Деполяризація якої ділянки серця порушена у хворого?

Чому це правильна відповідь

Зубець S на електрокардіограмі формується вектором деполяризації базальних відділів шлуночків, спрямованим від основи серця до верхівки, оскільки збудження останнім охоплює саме базальні сегменти міокарда на органному рівні. Послідовність деполяризації шлуночків починається з ендокардіальних шарів верхівки та міжшлуночкової перегородки, поширюючись до епікарду базальних відділів, тому вектор кінцевої фази спрямований вгору та назад відносно стандартних відведень. Збільшення амплітуди зубця S відбувається за рахунок уповільнення або посилення активації базальних відділів, що подовжує час формування негативного вектора в грудних і стандартних відведеннях через затримку провідності в цих сегментах. Подовження тривалості зубця S відображає пролонгацію кінцевої фази комплексу QRS, коли домінує деполяризація базальних зон, оскільки саме ці відділи завершує збудження шлуночків за фізіологічною послідовністю. Зворотний зв’язок через синхронізацію деполяризації за системою Гіса-Пуркіньє забезпечує нормальну швидкість поширення в базальних відділах, але порушення в них змінює підсумковий вектор без компенсації з інших зон. Саме базальні відділи шлуночків генерують вектор, протилежний осі більшості відведень у кінцевій фазі QRS, тому їх порушення безпосередньо збільшує амплітуду та тривалість зубця S.